Для регіонального бізнесу це абсолютний прецедент. У Харківській області вперше профінансували запуск ферми з вирощування раків через урядову програму мікрогрантів. Про це повідомив Денис Олійник, очільник обласного центру зайнятості. За його словами, загалом у 2026 році грантові кошти виділили для 237 бізнесменів, хоча заявок надійшло значно більше – близько 700. Зазвичай гроші просять на СТО, медицину чи традиційне фермерство.
Авторкою унікального стартапу стала харківська юристка Наталія Грушева. На власному обійсті у селищі Високе вона створила бізнес-проєкт, де зараз ростуть понад 7 тисяч раків. Жінка зізнається, що змалечку любила цих тварин і ловила їх із батьком на ставку. Головним аргументом на користь такого вибору став спокій. Вони просто мовчать.
Я подивилася на YouTube, що є люди в Україні, які вирощують рака. Але тільки не річкового, а ось такого, австралійського, блакитного. І мене зацікавило, тому що наш річковий рак зараз зникає. А це — як альтернатива. (Вирощуванням раків, — ред.) дуже мало людей займаються, тобто ніша — вона зовсім не заповнена. Тому я надивилася і вирішила це спробувати. Знаєте, чому раки — це топ? Ну, для мене. Зараз буде дуже смішно, але я скажу. Тому що вони мовчать. Вони не виносять мозок.
Державна підтримка та реальна вартість облаштування штучних басейнів
Початковим капіталом для купівлі технічного оснащення стали державні гроші. Наталія оформила заявку як дружина військовослужбовця в межах урядової програми “Власна справа”. Їй погодили максимальну суму – пів мільйона гривень. Втім, цих коштів на повноцінний запуск не вистачило. Довелося додавати значні власні заощадження.
“Грант я брала на півмільйона, як дружина військовослужбовця — на обладнання, звісно, мені вистачило. Але ж розумієте, що побудувати ось такий проєкт — це грантом не покриєш. Грант може допомогти, коли людині не выстачає. А оце все, що ми побудували, моя команда, харківські фахівці, — то вже зовсім інші витрати”, — розповідає Наталія Грушева.
Шлях від паперів до власної справи виявився доволі швидким. Документи та детальний бізнес-план харків’янка подала у червні 2025 року. Схвальне рішення та фінансування надійшли менш ніж за місяць. Одразу після цього жінка зареєструвала ФОП третьої групи. Вже за пів року на підприємстві з’явилися перші робочі місця – роботу отримали двоє переселенців.
Я подала документи, склала бізнес-план на конкурс. Тотбо я захищала все, і мені грант виділили. Всі, хто думає, що це буде тривати роками — ні. Там буквально до місяця, скажімо так. Я не пам’ятаю, але до місяця все було схвалено і гроші були мені переведені. Це було в червні (подача документів, — ред.), а в липні я вже отримала кошти.
Технологічні нюанси та щоденний догляд за екзотичною аквакультурою
Будівельні роботи на присадибній ділянці тривали понад шість місяців. Повноцінно акваферма запрацювала наприкінці квітня 2026 року. Результати вже є. За перші два місяці роботи підприємниця змогла продати чотири кілограми делікатесного продукту.
Головною проблемою під час підготовки проєкту став інформаційний вакуум в Україні. Профільні технології довелося шукати самотужки.
“Я заходила навіть на іноземні сайти і дивилася інформацію. Я перекладала і ознайомлювалася з інформацією, як ведуть цей бізнес там. Брала там трішечки інформації, там трішечки інформації… І все ж таки в мене була дуже потужна харківська команда. Працювали два інженери, котрі мені допомагали”, — каже Наталія Грушева.
Зараз членистоногі мешкають у спеціальному триповерховому басейні всередині теплиці. Всі мешканці суворо розділені за віковими категоріями.
На першому поверсі сидять дітки, підлітки, вище — вже підрослий рак. Є маленькі — мы рахуємо, за скільки місяців (підростають раки, — ред.). Ось це малеча — це була остання. Я ніде не могла знайти мальків, і мені дали останню партію. Я їх навіть не могла роздивитися — вони такі маленькі-маленькі були. Зараз вони вже десь сантиметр-два, а є три сантиметри.
Найважливіші процеси на фермі власниця виконує самостійно. Вона нікому не доручає лабораторні дослідження.
“Це такий бізнес, що тут повинно все бути чітко. Контроль води — в мене є лабораторія. Я проводжу контроль якості води кожного дня. Я особисто за цим слідкую, нікому не довіряю цього”, — розказує фермерка.
Преміальний раціон та плани щодо енергетичної незалежності виробництва
Швидкість дозрівання австралійського блакитного рака напряму залежить від температурного режиму. Що тепліше у басейні, то кращий у них апетит.
Харчуються тварини якісно. Підприємниця купує для них швейцарські преміум-корми, салаку та річкові мідії.
Це хижак — йому потрібен білок. У першому басейні в мене є звичайна річкова мідія. Це їхнє природне джерело білка, і раки із задоволенням його їдять. А ще рибка. Можна просто піти в магазин, купити, наприклад, салаку. Для малечі я роблю фарш, підкидаю, а для великого рака — вже треба дрібнити й годувати шматочками.
Нині теплиця обігрівається за допомогою звичайної дров’яної грубки. Це забирає багато сил. У планах Наталії — модернізація системи опалення та перехід на альтернативні джерела енергії: сонячну електростанцію або твердопаливний котел.
Масштабування бізнесу та соціальна реабілітація для ветеранів
Зараз аквафермерка гостро відчуває дефіцит посадкового матеріалу на українському ринку. Купити серйозну партію життєздатних мальків майже неможливо. Саме тому Грушева планує побудувати власний інкубаційний цех для штучного розведення.
“Малька рака дуже складно знайти. Ця культура у нас не така розвинута, як, наприклад, риба. Я зіткнулася з тим, що я бачу оголошення, телефоную — а малька нема. Є там 50 штук, 100… Зараз у мене тут 7,5 тисяч (мальків, — ред.). Для цього мені потрібна інкубаторія”, — каже підприємиця.
Зараз у мене таке приміщення — а мені потрібно в три, або навіть у пʼять разів більше. Я можу зробити, наприклад, штучний басейн і саджати вже велику кількість. Але для цього мені потрібна інкубація. Я зверталася до міжнародних спонсорів, подавала заявки, але я розумію, що я ж не одна така. Там дуже велика черга — поки відмова. Я чекаю, може, десь знайдеться, хто зацікавиться мною.
Глобальна мета харків’янки — вихід на великі площі та організація зеленого туризму. Вона мріє вирити штучний ставок, облаштувати відпочинкову зону та приймати екскурсії.
“У мене є син. Його однокласники вже приходили на екскурсію. Вони приходять, дивляться. Я б хотіла купити землю, побудувати штучний ставок, намети, щоби проводити екскурсії. Я б робила акцент на дітках, робила акцент на військових, на ветеранах. Чому? Тому що вода дуже заспокійлива. Це для них буде реабілітація”, — каже підприємиця.
Я — жінка масштабу. Тобто оце те, що я маю зараз — це дуже добре, класно, мені подобається, але далі я хочу масштабувати цей бізнес. Він працює тільки тоді, коли є великі площі.
Три роки роботи грантової програми на теренах Харківщини
Проєкт підтримки малого бізнесу “Власна справа” стартував у Харківській області у квітні 2023 року. За цей період місцеві фахівці опрацювали величезну кількість звернень від громадян.
Загалом за понад три роки функціонування ініціативи фінансову допомогу від держави змогли отримати майже 1800 жителів регіону. Всього до фахівців надійшло більше ніж 5 тисяч заявок.
