Український стіл може стати значно багатшим на вітаміни завдяки ініціативі Маргарити Чепелюк. Докторка економічних наук та викладачка вишу довела, що аграрна справа під силу навіть науковцям. На своїй ділянці у Зміївській громаді вона заснувала проєкт «Спаржава», який перетворює делікатесну культуру на базовий продукт харчування. Вона впевнено розширює угіддя та завойовує довіру споживачів.
Доступність як головна місія проєкту
Ціль Маргарити — зробити спаржу доступною кожному. Сьогодні фермерка пропонує фіксовану вартість 450 гривень за кілограм продукції. Це суттєво нижче за ціни конкурентів із Київщини чи Закарпаття, які просять за товар до 700 гривень. Вона не планує дорожчати.
У нас ціль – щоб спаржа була доступною для будь-якої людини. Щоб це не було продуктом з ресторану, який ти спробуєш раз за сезон. Щоб люди мали змогу три, чотири, п’ять разів замовляти й наїстися її. Тому що вона дуже багата на вітаміни.
Клієнти «Спаржави» цінують таку відкритість. Коли квітневі морози пошкодили врожай, близько 15 замовників погодилися чекати на нову партію замість повернення коштів. Тоді через негоду постраждало понад 20 кілограмів овочів. Підприємиця чесно розповіла про ситуацію в соцмережах.
Рослини дуже чутливі до температурних коливань. Під час заморозків Маргарита рятувала посіви агроволокном, але частина пагонів таки загинула. Попри ці труднощі, робота триває. Догляд за культурою вимагає терпіння та професійного підходу.
Етапи становлення та грантова підтримка
Шлях до власного поля розпочався з державної програми «Власна справа» у 2024 році. Отримані кошти дозволили придбати систему крапельного поливу та голландські саджанці. Перша висадка відбулася рівно рік тому — 1 травня. Нещодавно Маргарита виграла ще й міжнародний грант.
У мене був асоціативний ряд. Я дуже люблю Україну, державу, в якій ми живемо. І у мене було формулювання – держава, спаржава. Я питала і у чоловіка, і у батьків, і у друзів. Деякі сказали, що ні. А чоловік, він у мене військовий, у нас дуже патріотична позиція, і він сказав, що це класна назва.
Завдяки новим інвестиціям господарство поповнилося двома теплицями. Площу насаждень збільшили на 5 тисяч саджанців. Крім спаржі, на ділянці вже росте цукрова кукурудза. У планах — створення повноцінного «овочевого портфеля».
Назва бренду народилася з патріотичного асоціативного ряду. Маргарита довго шукала ідеальне слово, залучаючи навіть своїх студентів-магістрів. Врешті зупинилася на варіанті «Спаржава», що співзвучно зі словом «держава». Чоловік-військовий ідею повністю підтримав.
Від наукової діяльності до агробізнесу
До сільського господарства жінка займалася виключно наукою та волонтерством. Для потреб ЗСУ вона придбала кілька автівок та дрони. Проте ідея вирощувати спаржу не полишала її з 2019 року. Саме тоді вона вперше спробувала цей овоч за кордоном.
Маргарита була вражена популярністю культури в Європі. Там спаржа продається як звичайна сезонна картопля чи полуниця. Раніше вона замовляла продукт із Херсонщини, але війна внесла свої корективи. Тепер вчена сама розвиває цей напрямок.
У перший рік спаржу можна зрізати, але якщо це зробити, вона буде ставати тоншою. Й у цьому році її дуже довго зрізати не можна, тому що вона в нас ще дуже юна. Й звичайно, обробляти від жуків, шкідників. Загалом то жуки, то шкідники, то заморозки, то спека – й спаржа від усього дуже страждає.
Агрономічний процес базується на використанні натуральних добрив. Перший рік життя рослини є критичним для формування міцного коріння. Господарі дбайливо доглядають за «пухнастими» кущами. Це важка щоденна праця.
Попереду у команди — освоєння нових культур. Маргарита вивчає досвід колег та планує висадку помідорів та огірків. «Спаржава» має стати прикладом успішного сучасного фермерства. Харківщина отримує новий якісний бренд.
Історія Маргарити Чепелюк — це про сміливість змінювати життя. Її досвід надихає інших діяти. Головне — мати чітку місію та любов до своєї справи.
