Початок 2026 року принесе українським водіям нові витрати. Із 1 січня в Україні набудуть чинності підвищені акцизні податки на всі основні види пального, що з часом відіб’ється на цінах на автозаправних станціях, зокрема й у Харкові.
Попри це, різкого цінового стрибка найближчим часом не прогнозують. За оцінками регулятора та ринкових аналітиків, подорожчання буде поступовим і розтягнеться у часі.
Що кажуть у Нацбанку
У Національному банку України наголошують: підвищення акцизів означає зростання податкового навантаження на пальне, однак негайного цінового шоку на АЗС очікувати не варто.
До кінця 2025 року ринок залишатиметься відносно стабільним. Одним із чинників, який стримуватиме ціни, стануть наявні запаси пального. Водночас у середньо- та довгостроковій перспективі роздрібні ціни неминуче підуть угору.
Якими будуть нові акцизні ставки
Згідно з чинним законодавством, із 1 січня 2026 року акцизи зростуть для всіх основних видів моторного пального.
- бензин – з 271,7 до 300,8 євро за 1 000 літрів;
- дизельне пальне – з 215,7 до 253,8 євро за 1 000 літрів;
- автогаз (LPG) – зі 173 до 198 євро за 1 000 літрів.
Найбільше податкове навантаження припаде саме на дизельне пальне, яке активно використовується у комерційних перевезеннях і далеких поїздках.
Наскільки можуть зрости ціни на АЗС
З урахуванням нових акцизів та можливого зростання оптових цін експерти прогнозують підвищення вартості пального на заправках.
- бензин може подорожчати на 1,5–2,5 грн за літр і сягнути 60–61 грн/л;
- дизель – на 2–3 грн за літр, до рівня 58,5–59,5 грн/л;
- автогаз – на 1–1,8 грн за літр, до 35,5–36,5 грн/л.
Аналітики застерігають: ці цифри є орієнтовними й залежать від кількох зовнішніх чинників.
Експерти: без різких стрибків, але з багатьма «але»
Аналітик консалтингової компанії Андрій Кир’янчук вважає, що подорожчання відбуватиметься поступово, без різких коливань.
“На кінцеву ціну пального впливатимуть світові ціни на нафту та паливні продукти, логістика й імпорт, маржа АЗС, а також можливі додаткові регуляторні зміни”, – зазначив він.
Аналітик агенції “Нафторинок” Олександр Сіренко звертає увагу на залежність українського ринку від ситуації в Європі та світі.
“Нафта і нафтопродукти в Європі можуть подешевшати, і тоді ми в Україні можемо майже не відчути збільшення акцизів. Але якщо світовий ринок піде вгору, і податки, і зовнішні фактори будуть відображені на цінниках АЗС”, – пояснив експерт.
За умов стабільної валюти та відсутності дефіциту, можливий сценарій поетапного підвищення цін – наприклад, кожні десять днів січня на 50–60 копійок за літр. Такий варіант експерти вважають менш болючим для споживачів, ніж одномоментний стрибок.
Вплив на економіку і транспортні витрати
Підвищення акцизів є складовою державної політики зі збільшення бюджетних надходжень. Водночас зростання цін на пальне може прискорити інфляційні процеси через подорожчання логістики та перевезень.
Наслідки відчують не лише водії, а й бізнес, для якого дизель залишається ключовим видом пального.
Чи стане це поштовхом до переходу на електромобілі
Олександр Сіренко припускає, що подорожчання традиційного пального може стимулювати інтерес до електромобілів.
Хоча з 1 січня електрокари також подорожчають через повернення ПДВ при купівлі, витрати на їхню експлуатацію залишаються нижчими. На тлі того, що дизель отримає найбільше податкове навантаження, електротранспорт дедалі більше закріплює за собою статус економнішого варіанту для сімейного бюджету.
Втім, експерти визнають: за умов нестабільної енергосистеми та ризиків відключень світла цей перехід залишається для багатьох дискусійним.
