Українська Рада Бізнесу, що об’єднує 127 бізнес-асоціацій, різко розкритикувала ініціативу Мінфіну щодо обов’язкової реєстрації «спрощенців» платниками ПДВ. У бізнес-спільноті заявляють: урядові розрахунки занижені, а реальні наслідки для економіки можуть виявитися значно гіршими, ніж прогнозує міністерство.
У зверненні до влади підприємці наголошують, що запропоновані зміни не лише не дадуть очікуваного ефекту для бюджету, а й створять додатковий тиск на малий бізнес, підштовхуючи його в тінь.
Помилкові розрахунки та негативний ефект
В УРБ стверджують, що в аналізі регуляторного впливу Мінфін припустився серйозних прорахунків. Насамперед це стосується оцінки витрат часу та коштів на адміністрування ПДВ.
За підрахунками Мінфіну, підприємцю знадобиться лише 56 людино-годин на рік для виконання ПДВ-обов’язків. Бізнес наводить інші дані – за інформацією Світового банку, це близько 595 людино-годин на рік, тобто вдесятеро більше.
Також, на думку УРБ, міністерство рахувало вартість бухгалтерської роботи, виходячи з мінімальної зарплати, тоді як реальна середня зарплата бухгалтера становить близько 26 000 грн на місяць.
Мінфін очікує отримати 40,1 млрд грн додаткових надходжень до бюджету на рік. Водночас бізнес підрахував, що непродуктивні витрати підприємців на адміністрування становитимуть від 61,4 до 115,7 млрд грн на рік.
Іншими словами, щоб держава отримала 40 млрд, бізнес буде змушений витратити значно більше лише на облік і звітність. УРБ називає це неприйнятним і таким, що матиме негативний суспільно-економічний ефект.
Потенційні ризики: тінізація, відтік кадрів та падіння в рейтингах
У бізнес-спільноті попереджають: примусове поширення ПДВ на «спрощенців» з оборотом понад 1 млн грн може запустити ланцюгову реакцію.
- Зростання тіньової економіки – через високі адміністративні витрати частина ФОПів почне «дробити» бізнес або закриватися.
- Уповільнення відновлення регіонів – особливо болісно нові вимоги вдарять по прифронтових та деокупованих територіях.
- Відтік підприємців за кордон – активні підприємці можуть виїжджати, поглиблюючи кадровий дефіцит.
- Падіння інвестиційної привабливості – Україна може втратити позиції в рейтингах легкості ведення бізнесу та економічної свободи.
Альтернатива від бізнесу: не тиснути на всіх, а бити по схемах
Замість розширення ПДВ на «спрощенців» УРБ пропонує сконцентруватися на боротьбі з реальними зловживаннями та на адаптації податкової системи до стандартів ЄС.
Боротьба зі схемами
- Запровадити чіткі критерії трудових відносин для боротьби зі схемою «ФОП замість найму» та критерії «дроблення» бізнесу.
- Посилити контроль за ризиковими секторами і зробити обов’язковими критерії НБУ щодо «кущів ФОПів».
- Прийняти закон про «дропів» і створити відповідний реєстр.
- Запровадити економічні стимули для покупців отримувати фіскальні чеки, зокрема через лотереї.
Інституційні реформи
- Провести повне перезавантаження ДПС та Служби фінансового моніторингу за участі міжнародних експертів і прискорити реформу Митниці.
- Законодавчо закріпити якісні КРІ для БЕБ, ДПС та ДМС, спрямовані на зменшення податкового розриву.
Спрощення адміністрування
- Радикально спростити адміністрування ПДВ для чинних платників – автоматизація, прозорі критерії ризику, менше блокування накладних.
- Запровадити спрощену систему обліку та звітності для мікро- та малого бізнесу на загальній системі, щоб заохотити добровільний перехід зі «спрощенки».
- Переглянути поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ у 1 млн грн, який не змінювався з 2015 року, та проіндексувати його на рівень інфляції.
В УРБ наполягають: ініціативу Мінфіну потрібно всебічно обговорити та переглянути Національну стратегію доходів у частині спрощеної системи. Бізнес закликає відмовитися від рішень, які фактично ведуть до її згортання, і шукати баланс між наповненням бюджету та збереженням підприємницької активності.
