Фігурист українського походження Вадим Колесник зізнається: його лякають не погрози, а байдужість. Він відкрито виступає проти допуску російських спортсменів і каже, що дедалі менше людей у США готові публічно говорити про війну в Україні.
Чемпіон світу серед юніорів 2020 року, який нині представляє США, залишається одним із небагатьох іноземних фігуристів, хто постійно нагадує про російсько-українську війну і її зв’язок зі спортом.
Цього сезону Колесник разом із партнеркою Емілі Зінґас став одним із лідерів збірної США в танцях на льоду. Вони двічі підіймалися на п’єдестал етапів Гран-прі та вважаються фаворитами відбору на Олімпіаду-2026 у Мілані.
Та спортивні результати для Вадима не відокремлені від війни. Харків’янин, який з 2017 року виступає за США, продовжує публічно виступати проти допуску росіян навіть під «нейтральним» прапором.
За його словами, підтримку він часто чує лише в приватних розмовах.
“Коли був на шоу, розмовляв з людьми, казав, що [росіяни] всі «допляться», у них «договорняки» всюди. Вони знищують нас, наші ковзанки в той час, як їхні спортсмени колються й катаються. Всі відповідають: «Так, Росію не можна пускати на міжнародні старти. Ми тебе підтримуємо». Але ніхто цього публічно не каже. Чому? Чому ви не можете в соціальних мережах виставити те саме, що кажете мені?”
Фігурист визнає: ставлення до України в США змінилося.
“В Америці реагують уже не так, як було до цього, і це лякає. Люди гинуть, ми воюємо за свободу, а Америка – країна свобод.”
Війна торкнулася і його родини. Брат Вадима служить у Силах оборони України, а в листопаді 2024 року під час обстрілу Харкова було зруйновано житло їхньої сім’ї.
Після цього Колесник написав у соцмережах:
“Росія чинить в Україні неймовірний і безжалісний терор. Коли наступного разу хтось запитає моєї думки щодо Росії та російських спортсменів, я точно скажу те, що думаю.”
Сам Вадим мав приїхати в Україну за тиждень до початку повномасштабної війни – через іспити в інституті. Та 24 лютого все змінилося.
“Я не бачив деяких рідних уже понад чотири роки. Тільки по відеозвʼязку. Усі рідні в Харкові, за всіх переживаю. Це страшно, коли вони там, а ти тут. Я виставляю відео, намагаюся привернути увагу людей до того, що відбувається. Але це не те саме, коли я з ними й намагаюся підтримувати.”
Через антиросійську позицію Колесник отримував і прямі погрози.
“Мені писали: «Ми тебе знайдемо». Але я цього не боюся. Вони мені нічого не зроблять. Принаймні я тут, а люди в Україні насправді гинуть.”
Для нього мовчання колег у спорті – не просто позиція, а вибір, який має ціну. І ця ціна, за словами Вадима, вимірюється не медалями, а людськими життями.
