Посівна кампанія 2026 року на Харківщині пройде практично без гречки. Сільськогосподарські підприємства регіону, зокрема кооператив “Писарівка” із Золочівської громади, змушені відмовлятися від вирощування цієї культури. Головними факторами стали економічна недоцільність, руйнування переробної інфраструктури та постійна небезпека обстрілів у прикордонних районах.
Сергій Свир, заступник голови кооперативу “Писарівка”, у коментарі для Українського Радіо Харкова детально пояснив причини такого рішення. За його словами, сукупність обставин робить вирощування крупи занадто ризикованим кроком.
Економічні чинники та втрата ринків збуту
Раніше “Писарівка” стабільно відводила під гречку до 100 гектарів, що забезпечувало потреби місцевого ринку та власників паїв. Проте війна внесла жорсткі корективи у налагоджені зв’язки.
“Дуже змінилися покупці. Деякі підприємства, які займалися переробкою та реалізацією гречки, були знищені. Ми тісно працювали з підприємствами, які зараз опинилися на окупованих та тимчасово окупованих територіях. Це одна з причин, чому площі вирощувань почали зменшуватись. Якщо зараз зачиняться борошномельні підприємства, то переробка гречки взагалі піде на задній план”, — наголошує Сергій Свир.
Другою вагомою проблемою є низька рентабельність у порівнянні з іншими зерновими. Золочівщина і до війни вважалася зоною ризикового землеробства, а торішня посуха лише загострила ситуацію, опустивши врожайність нижче критичного рівня.
Математика аграріїв невблаганна: при ціні пшениці близько 9 тисяч гривень за тонну її врожайність сягає 55 – 65 центнерів. Гречка ж, хоч і коштувала минулого року 15 тисяч гривень, дає лише 10 – 15 центнерів з гектара. У підсумку господарства обирають прибутковість, навіть якщо доводиться порушувати традиційну сівозміну.
Технологічні складнощі та примхливість культури
Вирощування гречки — це складний процес, що вимагає специфічного підходу. Особливо це стосується захисту рослин від шкідників під час тривалого цвітіння.
“У пшениці затратніша частина — це добрива та препарати. У гречки такого немає, але вона примхливіша до вирощування. Важко боротися з комахами, тому що на гречці постійно бджола і вона постійно цвіте. Якщо на інших рослинах ми вносимо препарати до або після цвітіння, то тут це викликає складнощі”, — пояснює фахівець.
Гречка повинна добре висохнути, перед цим її потрібно обробити спеціальними гербіцидами, тому що гречка — така культура, яка квітне протягом всього періоду життя. Потрібно впіймати цю вологість, щоб зерно збереглося. Якщо трохи сиріше — не буде довго зберігатись. Вона також примхлива щодо сушіння — може розтріскуватися. Зберігання та підготовка до товарного вигляду потребує певних умов.
Незважаючи на складну ситуацію в господарствах, Сергій Свир закликає споживачів не панікувати. Він вважає, що потреби ринку будуть задоволені за рахунок імпорту або поставок з інших регіонів.
“Особисто я не вважаю цю культуру першочерговою на нашому столі. Мені здається, що коли її свого часу почали завозити з Китаю, зробили маркетинговий хід, щоб збільшити її цінність. Щодо її споживання — воно залишиться в тих же межах. Я не прогнозую (дефіциту — ред.)”, — підсумував аграрій.
Загальна статистика посівів по області
Тенденція до скорочення посівних площ під гречку на Харківщині є катастрофічною. Порівняно з довоєнним 2021 роком, вони зменшилися у шість разів. За даними профільного обласного департаменту, у 2026 році в усьому регіоні планують засіяти цією культурою лише близько тисячі гектарів.
В облдержадміністрації підтверджують: аграрії масово переходять на більш рентабельні технічні та зернові культури. Основною причиною є нестабільність врожаю та його тотальна залежність від погодних умов і наявності вологи в ґрунті.
Потреба Харківщини на поточний сезон оцінюється приблизно у 7,3 тисячі тонн гречки.
Втім, фахівці запевнили, що порожніх полиць у магазинах не буде. Нестачу місцевого виробництва перекриють аграрії Рівненської, Хмельницької, Житомирської та Тернопільської областей.
