Українські підприємці можуть видихнути – принаймні тимчасово. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко оголосила, що запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців наразі не обговорюється з Міжнародним валютним фондом. Проте в уряді не дають чітких гарантій щодо того, чи є ця відмова остаточною, чи ідею просто відклали в «довгу шухляду».
За словами Свириденко, під час Весняних зборів вдалося переконати партнерів у недоречності такого кроку. МВФ виявив розуміння до того, наскільки болючою ця тема є для українського суспільства та парламенту.
Під час Весняних зборів ми знайшли розуміння в партнерів у тому, що це справді сенситивна тема і не конструктивна ідея, як і казав про це президент Зеленський неодноразово представникам МВФ.
Чому виникла загроза для спрощеної системи
Коріння проблеми сягає лютневого звіту МВФ щодо програми EFF. Документ передбачав скасування ПДВ-пільг для спрощенців уже з 2027 року. План був радикальним: поріг реєстрації хотіли встановити на рівні не вище 4 мільйонів гривень, що змусило б тисячі малих бізнесів зануритися у складне податкове адміністрування.
Реакція бізнес-середовища була миттєвою та вкрай гострою.
Зараз по діючому законодавству ПДВ можна не платити з 10 мільйонів гривень, це близько 200 тисяч євро. Тобто пропонувалося опустити поріг з 200 до 20 тисяч євро, тобто для підприємців це реально страшно, і адмініструвати його складно, розповів народний депутат Олексій Мовчан.
Народна депутатка Ніна Южаніна навела приголомшливу статистику: сьогодні ПДВ сплачують 150 тисяч представників великого та середнього бізнесу. Нова ініціатива могла додати до цього переліку ще 628 тисяч ФОПів, фактично паралізуючи малий бізнес новими вимогами.
“Коли уряд запропонувал таку саму систему для спрощенців, всі категорично виступили проти, тому що під цю систему попадало би 628 тисяч ФОП. Ви уявляєте, тобто великий та середній бізнес 150 тисяч, хотіли додати до нього 628 тисяч фопів”.
Перспективи повернення до оподаткування
Експертне середовище застерігає: питання не закрите назавжди. Шлях України до Європейського Союзу неминуче вимагатиме адаптації до європейських директив, де існують свої норми реєстрації платників ПДВ. Проте в умовах війни це питання виглядає неактуальним.
Я думаю, що це питання знято на період воєнного стану, не знаю, чи постане в наступні роки, але нам треба шукати ресурс, де можна шукати фінанси, бо для МВФ головне не знищення спрощеної системи оподаткування, а наповнення бюджету власним ресурсом, каже Южаніна.
Олексій Мовчан наголошує, що в країнах ЄС пороги варіюються від 0 в Іспанії до 85 тисяч євро в Польщі. Але ключовим бар’єром в Україні є не сам податок, а страх перед каральною системою його адміністрування. Без радикальної реформи податкової служби, яка б викликала довіру у підприємців, будь-які зміни сприйматимуться як репресії.
Але до того часу треба реформувати державну податкову службу, тому що основний страх у наших ФОПів не те, що податок вводиться, бо вони і так податки платять, а страх адміністрування ПДВ, бо він у нас дуже складний та репресивний. Тому урядовці мають реформувати службу, щоб до неї було більше довіри.
Пошук альтернативних джерел для бюджету
Внесок спрощеної системи в економіку є вагомим: 126 мільярдів гривень податків за минулий рік та забезпечення роботою майже мільйона людей. Прямі надходження від ПДВ для ФОП могли б скласти 40 мільярдів, але ризик масового закриття підприємств міг би перекрити цей зиск.
Замість тиску на малий бізнес фахівці радять зосередитися на боротьбі з тінню. Ключові резерви — у припиненні практики дроблення великих компаній на мережі ФОП та оптимізації державних видатків.
Це потребує не нових податків, а створення прозорих правил гри для всіх учасників ринку.
Підстави для обережного оптимізму
Олександр Чумак, очільник Асоціації приватних роботодавців, вважає заяву Свириденко результатом потужного публічного тиску, петицій та звернень громад. Але він застерігає від надмірної радості, адже в Національній стратегії доходів скандальний пункт досі залишається.
Нас таки почули. Але це не перемога. Це проміжний результат. Зокрема Національна стратегія доходів залишається з пунктом про запровадження ПДВ для спрощенців і після заяви прем’єр-міністра та в реаліях воєнної економіки вже не є актуальною. Мінфін свої підходи не відкликав, публічно помилку не визнав. Усі автори провальної ініціативи залишаються на посадах.
Бізнес-спільнота вимагає системних змін, зокрема відновлення діалогу через консультативні органи, оскільки Раду підприємців при Кабміні було ліквідовано. Без постійного контакту влади з малим бізнесом ризик появи нових «сюрпризів» у податковому законодавстві залишається високим.
Тому зараз ключове — не розслаблятися. Усі “чутливі рішення” у нас дуже часто повертаються… просто в іншій упаковці. Ми вже довели, що можемо впливати. Тепер важливо не втратити темп.
