Український парламент з початку 2026 року фактично втратив здатність ухвалювати вагомі рішення через хронічний брак голосів у сесійній залі. Ситуація, що затягнулася вже на два місяці, свідчить про серйозну дестабілізацію роботи законодавчого органу.
Про системні проблеми в роботі Верховної Ради розповіла народна депутатка від “Слуги народу” Вікторія Кінзбурська в інтерв’ю медіаресурсу “Думка”.
За словами представниці харківської мажоритарки, під загрозою опинився цілий пласт важливих ініціатив. Зокрема, депутати не змогли консолідуватися довкола наступних питань:
- запровадження податків для цифрових платформ;
- зміни у нарахуванні ПДВ для фізичних осіб – підприємців;
- інші фінансові та регуляторні проєкти.
“Причина може бути банальною, бо хтось із колег може просто не погоджуватись із тим чи іншим пунктом, який знаходиться в цьому законі. Це теж нормально, це і є парламентська дискусія”, – пояснила Кінзбурська, додавши, що особисто вона підтримує згадані законопроєкти та продовжує відвідувати засідання. Проте вона констатує: у парламенті дійсно панує криза.
Суть нинішнього паралічу полягає у фізичній неможливості зібрати необхідні 226 голосів. Окрім внутрішніх розбіжностей, депутати демонструють скептицизм щодо ініціатив виконавчої влади. Зокрема, Кінзбурська згадала про недовіру до певних “популістичних” ідей Кабінету міністрів, як-от впровадження системи кешбеків.
Точкою відліку цього занепаду став початок 2026 року. Як зауважила депутатка, після успішного голосування за бюджет та відносно стабільного входу в новий рік, законотворчий процес несподівано “заглух”.
Аналізуючи витоки проблеми, Кінзбурська вказує на цілу низку факторів. Окрім ідеологічних суперечок, на роботу Ради впливає і кримінальний контекст: деякі обранці оголосили бойкот після отримання підозр. Наприклад, окремі депутати відмовляються голосувати за будь-що після того, як правоохоронці зацікавилися їхньою роллю у ратифікації угоди з Хорватією щодо гуманітарного розмінування.
