У Харкові третій рік поспіль працює клуб української мови для людей старшого віку. За цей час через заняття пройшли понад 300 пенсіонерів, для яких перехід на українську став не лише навчанням, а й особистою позицією.
Мовний гурток “Говоримо українською” діє при Немишлянському територіальному центрі з 2022 року, а з 2023-го заняття відбуваються на постійній основі. Нині щотижня сюди приходять близько півтора десятка слухачів.
Працівниця терцентру Наталія Артьомова каже, мотивація учасників часто виходить далеко за межі формального вивчення мови.
“Приходять наші підопічні і кажуть: «Я хочу слугувати прикладом своїм дітям і онукам». Вони розмовляли російською мовою, на жаль, до вторгнення. А зараз все більше й більше є охочих розмовляти українською”, – розповідає Артьомова.
Заняття проходять щосереди. Викладають українську працівники бібліотек та освітніх закладів, які долучилися до ініціативи на волонтерських засадах.
У межах курсу учасники не просто слухають лекції, а постійно залучені до живого спілкування.
- вивчають основи української граматики
- читають уголос художні тексти
- практикують розмовну українську у форматі бесід
Викладачка Надія Полянська пояснює, що клуб є частиною всеукраїнського волонтерського руху “Єдині”.
“Це проєкт волонтерського руху «Єдині». Такі клуби створені у різних містах України. І до проведення цих занять долучилися і бібліотекарі, й освітяни. Це більше таких бесід, коли люди долучаються до розмови і розповідають щось”, – зазначає Полянська.
За її словами, головне завдання занять – допомогти людям не боятися говорити.
“Намагаємося спілкуватися українською. Дехто, сподіваюсь, у своїй сім’ї переходить, говорить українською. Ну, нехай, можливо, спочатку із помилками, але ж не все одразу, тому не треба боятися”, – каже викладачка.
Серед відвідувачів клубу чимало внутрішньо переміщених осіб. Одна з них – переселенка з Куп’янська Світлана Ніколєнко, яка відвідує заняття вже два роки.
“Я пережила велику трагедію для себе, покинула свій будинок, якого вже в мене немає. Тоді я почала ходити до Немишлянського терцентру”, – розповідає жінка.
Заняття стали для неї не лише мовною практикою, а й простором відновлення.
“Ти потрапляєш у казку, яка надихає тебе. Я почала писати вірші. Мені запропонували виступити, зробити свій вечір з української мови, де я буду читати вірші свої. І це для мене вже подвиг”, – ділиться Світлана Ніколєнко.
Інша слухачка, Світлана Сизонова, також родом із Куп’янська і відвідує гурток близько року. Вона переконана: мова сьогодні має значення спротиву.
“Ми вчилися в українській школі і навчалися у вищих навчальних закладах, але живемо в місті, в якому дуже багато російської мови. А треба все-таки розмовляти українською мовою, щоб уже забути зовсім про російську мову. Це форма спротиву”, – говорить Сизонова.
Повний курс навчання триває три місяці. Поточний набір завершується вже наступного тижня, а наступний старт курсу в Немишлянському терцентрі запланований на 2026 рік.
