25 грудня Харків Опера проведе різдвяний Гала-балет на Loft Stage – камерній сцені-укритті всередині театру. У святковому вечорі візьме участь перша солістка English National Ballet Катя Ханюкова, яка вперше виступить на харківській сцені.
Разом із Ханюковою глядачі побачать провідного соліста Національної опери України Данііла Сілкіна, заслужених артисток України Антоніну Радієвську та Олену Шевцову, а також провідних солістів харківської балетної сцени.
Ханюкова називає Харків Опера особливим місцем не лише для України. За її словами, це найближчий до фронту оперний театр в країні і, можливо, єдиний у світі театр опери і балету, який працює в укритті.
“Я ніколи не виходила на сцену Харків Опера. Це найближчий до фронту оперний театр в Україні і, можливо, єдиний у світі театр опери і балету, який працює в укритті. Балет, як і спорт, – це про силу волі, силу духу. І той факт, що попри все, ця сцена працює, – це і є демонстрацією цієї сили волі”, – говорить балерина Катя Ханюкова.
Харківське Різдво – зірка зі світу, прем’єри під час війни і сцена на 400 місць
Сьогодні лінія фронту – приблизно за 20 кілометрів від міста, але Харків Опера, яка цьогоріч відзначила 100-річчя, роботу не зупиняє. Театр працює у форматі Loft Stage – камерної сцени-укриття в будівлі театру, розрахованої приблизно на 400 глядачів. Саме тут 18 жовтня 2025 року провели ювілейний концерт.
Основна сцена з глядацькою залою, що в довоєнні часи вміщувала 1500 гостей, через безпекові обмеження нині не працює. Натомість Loft Stage стала головним майданчиком міста: тут грають вистави, приїжджають інші колективи, проводять значну частину культурних подій.
Шлях до цієї сцени був вимушеним і складним. 23 лютого 2022 року в театрі показували “Жізель”, а наступного ранку почалося повномасштабне вторгнення. Після перших організаційних кроків колектив повертався до роботи поступово – артисти виступали на станціях метро, які тоді були укриттями. Частина трупи паралельно вирушила у гуманітарний тур “Європейський шлях” – 16 країн і понад 300 вистав та концертів.
Коли стало очевидно, що війна затягується, у театрі вирішили облаштувати стаціонарний безпечний простір з меншою сценою, аби не переривати роботу інституції та підтримувати містян. Технічне приміщення укріпили, отримали необхідні дозволи й на початку 2024 року переобладнали під глядацьку залу. У червні 2024-го команда повернулася з туру, і нині Харків Опера працює з відновленим симфонічним оркестром, хором, цехами та новими артистами, залученими через співпрацю з консерваторією.
До повномасштабної війни сцена Харківського театру опери й балету була однією з найбільших у Європі – повністю укомплектована і технічно оснащена. Тож перехід на майданчик значно меншого масштабу став викликом: інші розміри, інша акустика, інша дистанція до глядача. Балетній трупі довелося не просто “зменшувати” постановки, а фактично перезбирати їх.
Художня керівниця балету Харків Опера Антоніна Радієвська говорить про цю адаптацію як про роботу, що вимагає точності й сміливості.
“Ви просто не уявляєте, який це драйв – адаптувати постановки великих балетів під розміри нашої нової сцени”, – говорить Антоніна Радієвська.
За її словами, театр повертає в репертуар масштабні назви, попри обмеження сцени.
“Важко навіть описати ті відчуття, коли долаєш чергову перешкоду і все виходить. Ось зараз, наприклад, ми відновили «Собор Паризької Богоматері», «Красуню та Чудовисько». А це масштабні балети. З масовими сценами, складною хореографією”, – ділиться Радієвська.
Паралельно колектив готує прем’єри. Однією з найпомітніших під час війни став балет “Драконячі пісні” на музику Максима Коломійця – українського композитора, який наразі пише музику до нової опери для Метрополітен-Опера в Нью-Йорку. Виставу створили “з нуля” на електронну музику, що для українського балетного репертуару називають неординарним рішенням. Постановку проєктували так, щоб її можна було перенести на велику сцену, щойно це стане можливим.
Радієвська наголошує, що театр прагне не лише зберігати репертуар, а й будувати майбутнє – через прем’єри, розвиток молодих артистів і співпрацю з іншими майданчиками.
“Я хочу, щоб наш театр процвітав: щоб ставилися прем’єри, молоді артисти мали змогу пройти весь кар’єрний шлях – вирости з кордебалету до провідних солістів, і щоб про наш театр говорили в Європі та у світі. Ми відзначаємо 100 років, ми щодня на сцені, маємо амбітні плани й багато співпрацюємо з артистами інших театрів. Частина цих ідей і партнерств буде видимою вже у програмі нашого Різдвяного Гала”, – говорить Радієвська.
Організатори підкреслюють, що особливістю вечора стане поєднання фрагментів світової класики у виконанні Каті Ханюкової з прем’єрними номерами, спеціально створеними для проєкту у постановці Антоніни Радієвської.
У програмі заявлені такі музичні й хореографічні фрагменти:
- містична сцена Фантомів з балету “Красуня та Чудовисько”;
- адажіо Аріфа Мелікова з “Легенди про кохання”;
- мініатюра Максима Коломійця “Над засніженими долинами”;
- Tango en skai Роланда Дієнса;
- адажіо Едварда Елгара;
- “Паванна” Моріса Равеля;
- адажіо з Carmina Burana Карла Орфа;
- “Лебідь” Каміля Сен-Санса;
- гранд-па з “Дон Кіхота”;
- адажіо з балету “Корсар”.
Катя Ханюкова – українська балерина з міжнародною кар’єрою. Вона закінчила Київське національне хореографічне училище, у 2007 році дебютувала на сцені Національної опери України в Києві. Має золоті медалі на міжнародних конкурсах, зокрема імені Сержа Лифаря, а також у Стамбулі та Сеулі, і є лауреаткою британської премії National Dance Award UK (Critics’ Circle Award). З 2014 року – солістка English National Ballet.
У матеріалі також згадують її позицію в британському середовищі, яке десятиліттями залишалося російськоцентричним, і приклад змін у постановці “Лускунчика” English National Ballet, де прибрали російський танець, зробили український традиційний Makivnyk, а на сцені з’явилася українська мова.
Балерина наголошує, що її професійний шлях не віддільний від особистої відповідальності та зв’язку з країною.
“Для мене кар’єра важлива, але вона ніколи не була і не буде важливішою за мою сім’ю, країну та позицію”, – сказала Ханюкова.
“У мене багато ніжності до моєї країни – це як любов до дитини. Щоб комусь у залі хоча б на мить стало легше, щоб людина не відчувала себе наодинці зі своїм болем – у цьому і є сенс моєї роботи”, – говорить артистка.
Кульмінацією різдвяного вечора заявлений фінальний вихід усіх учасників Гала під “Щедрик” Миколи Леонтовича – твір, який давно став міжнародним символом Різдва. У Харкові він має прозвучати мовою танцю.
Антоніна Радієвська називає можливість зібрати на одній сцені артистів і глядачів у воєнний час особливою подією.
“Різдво – це завжди диво, – зазначає Антоніна Радієвська. – Та сьогодні, у складні часи, можливість ділитися мистецтвом і вітати на сцені зіркових гостей є особливим, подвійним дивом – для артистів і для глядача, що приходить по нові враження. І ці враження назавжди збережуться в пам’яті як перлини-спогади”.
Харків Опера продовжує працювати на сцені-укритті, попри небезпеку, обмеження й нові правила життя. І саме в цьому театр бачить свій щоденний сенс – говорити з містом мовою музики і танцю тоді, коли мовчання здається “логічним”.
