Від початку 2026 року в харківських магазинах суттєво змінилися ціни на базові крупи. За даними міської ради, гречка і пшоно подорожчали майже на 50%. Станом на квітень кілограм гречки коштує близько 77 гривень, тоді як пшоно – у середньому 54 гривні.
Економісти не вважають цей стрибок частиною регулярного циклу. Професор Харківського національного економічного університету ім. Семена Кузнеця Дмитро Шиян пояснює, що нинішнє подорожчання має іншу природу і в перспективі ціни можуть знижуватися.
“Якщо коротко охарактеризувати ситуацію – це наслідок скорочення виробництва. Після зростання ціни цього року виробники отримають сигнал повернутися до вирощування цих культур”, – зазначає економіст.
Дефіцит гречки формує нову хвилю зростання
Головною причиною подорожчання гречки в Харкові став дефіцит на внутрішньому ринку. Його витоки – у різкому скороченні площ посівів у попередні роки.
“У 2025 році гречкою засіяли лише 59 тисяч гектарів. Для порівняння: у 2023 році це було 148 тисяч, у 2024 – 90 тисяч. Причина проста – низькі ціни в межах 25 – 30 гривень раніше не стимулювали виробників, адже культура складна у вирощуванні”, – пояснює Шиян.
Виробники самі обирають, що сіяти, і в певний момент вирішили, що гречка приносить більше клопоту, ніж прибутку. Ті, хто зберіг урожай і притримав його, зараз отримують вигоду. А низькі ціни 2023 – 2024 років фактично витіснили культуру з ринку.
Економіст також нагадує про попередні періоди ажіотажу: подібні “гречані паніки” вже були у 2010 – 2011 роках і у 2022 році. Це не циклічність, а реакція ринку на поведінку виробників.
Пшоно дорожчає через падіння виробництва проса
Ситуація з пшоном має схожу логіку. Зростання ціни напряму пов’язане зі скороченням виробництва проса – культури, з якої його виготовляють.
“У 2023 і 2024 роках площі під просо становили приблизно 90 тисяч гектарів. У 2025 році вони скоротилися до 30 тисяч. Валовий збір впав із 200 тисяч тонн до приблизно 60 тисяч”, – говорить економіст, підкреслюючи масштаб скорочення.
Світові фактори посилюють тиск на ціни
На ціни в Україні впливають не лише внутрішні чинники. Вони залежать і від глобальної ситуації на аграрних ринках, де коливання вартості зернових миттєво відбиваються на внутрішніх цінах.
“Ми значною мірою орієнтуємося на світові ринки. Якщо дорожчають пшениця, кукурудза чи ячмінь, це автоматично впливає і на Україну. Важливу роль відіграє й ситуація в Перській затоці, адже до третини виробництва азотних добрив пов’язані з цим регіоном. Зростання цін на добрива та паливо означає подорожчання і всередині країни”, – пояснює Шиян.
Проблеми з добривами вже мають глобальний характер і можуть призвести до дефіциту продуктів у деяких регіонах світу, зокрема в Азії та Африці. Значна частина добрив виробляється з газу, тому їхня доступність безпосередньо залежить від енергетичних ринків.
