Із 2 березня в Україні змінюються правила готівкових розрахунків для дрібних номіналів. Частина паперових гривень остаточно втрачає статус платіжного засобу, поступаючись місцем монетам.

Національний банк ухвалив рішення вилучити з готівкового обігу банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Від цієї дати ними більше не можна буде розраховуватися в магазинах, закладах сфери послуг, банках чи під час будь-яких платіжних операцій.

Фактично йдеться про завершальний етап процесу, який тривав кілька років. Такі банкноти поступово зникали з кас і гаманців, а тепер офіційно припиняють свою участь у готівковому обігу.

Що робити зі старими банкнотами

Українці, у яких залишилися паперові 1, 2, 5 або 10 гривень, можуть без проблем їх обміняти. Обмежень за сумами немає, плата за обмін також не стягується.

Обмін передбачено у кількох форматах:

  • у всіх відділеннях банків України – протягом року з дати вилучення, до 26 лютого 2027 року включно;
  • в уповноважених банках (АТ “Ощадбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Райффайзен Банк”, АТ “ПУМБ”) – упродовж трьох років, до 28 лютого 2029 року включно;
  • у Національному банку України – без обмеження строків.

Банкноти можна обміняти як на відповідні обігові монети, так і на інші банкноти, які залишаються чинними.

Навіщо Нацбанк пішов на цей крок

У регуляторі пояснюють – паперові банкноти малих номіналів майже зникли з повсякденних розрахунків. У роздрібній торгівлі ними практично не користуються, а ті, що ще трапляються, здебільшого зношені.

Середній строк служби таких банкнот становить близько 2,5 року. Водночас вони перебували в обігу понад два десятиліття, а в останні роки існували паралельно з монетами таких самих номіналів.

Процес вилучення стартував не сьогодні:

  • з 1 жовтня 2020 року банки почали поступово виводити з обігу банкноти 1 та 2 гривні;
  • з 1 січня 2023 року – банкноти 5 та 10 гривень.

Натомість обігові монети номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень використовуються вже багато років. Їхній строк служби значно довший – у середньому 20–25 років.

У Нацбанку наголошують, що перехід на монети став звичним для громадян і не створює додаткових незручностей. Водночас це дозволяє зменшити витрати на друк, зберігання та транспортування готівки, підвищити її якість в обігу й зробити розрахунки зручнішими як для населення, так і для бізнесу.

Таким чином, із березня дрібні паперові гривні остаточно стають частиною історії, а готівкові розрахунки – ще більш орієнтованими на монети.

Поділитися:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *