В американських танцях на льоду з’явився новий претендент на місце в олімпійській команді. 24-річний уродженець Харкова Вадим Колесник разом з Емілі Зінґас проведе вирішальні старти сезону на чемпіонаті США, де розігруватимуться три путівки на Ігри-2026.
Олімпійський рік став переломним для тандему: після яскравої серії Гран-прі вони вперше наблизилися до відбору на Олімпіаду. Змагання в танцях на льоду на чемпіонаті США заплановані на 8 і 10 січня, а після завершення турніру федерація оголосить склад олімпійської команди.
Шлях із українського юніорства до американської еліти
Колесник – один із нових лідерів збірної США в танцях на льоду, хоча свою останню медаль під прапором України здобув ще у 2015 році. Тоді, виступаючи в новісах у парі зі Златою Єфименко, він виборов “срібло” на турнірі в Будапешті. Уже з 2017 року юніорську кар’єру фігурист продовжив у США.
Рішення про переїзд було пов’язане з тренерською зміною. Вадим згадує, що у 15 років потрапив до групи Ігоря Шпільбанда і переїхав тренуватися до Мічигану. Американський спеціаліст відомий тим, що привів канадців Тессу Верчу та Скотта Мойра до їхнього першого олімпійського “золота”.
У США Колесник став у пару з Евонлі Нґуєн. Саме цей дует виграв юніорський титул чемпіонів світу 2020 року, однак згодом розпався. Пошук нової партнерки затягнувся на два роки.
Нова партнерка і момент, коли «клацнуло»
Зрештою Колесник об’єднався з Емілі Зінґас – американкою, яка раніше представляла Кіпр і не мала досвіду в танцях на льоду. Вадим розповідає, що пропозиція була для нього несподіваною.
“Я був в Україні, коли [Ігор] зателефонував щодо Емілі. Це був, здається, мій 20-й день народження, я був з сім’єю. Він дзвонить і каже: “Я на змаганнях у Німеччині. Маю для тебе ідеальну дівчину. Вона одиночниця”. Я не був упевнений щодо цієї ідеї, але коли ми спробували кататися разом, щось просто “клацнуло”. Емілі відчувала, в яку сторону я хочу їхати. Вона дуже талановита й багато працює. Її розуміння фігурного катання краще, ніж у багатьох людей. Думаю, [завдяки цьому] в нас вийшло скататися”, – пояснив Колесник.
Варіант повернення під прапор України спортсмен не розглядав. За його словами, пропозицій від федерації не було, а сам він уже дев’ять років живе в Америці і вважає, що його б не відпустили, адже країна багато вклала в його розвиток.
Операція, пауза і сезон, що все перевернув
Перші три сезони з Емілі дует не міг пробитися на чемпіонат світу через високу внутрішню конкуренцію. На чемпіонаті США вони двічі ставали четвертими, зокрема у 2025 році. Після цього фігуристи взяли паузу: Вадим зосередився на лікуванні травми перед олімпійським сезоном – його довго турбувало ушкодження паху.
“У мене була операція. Я не катався три-чотири місяці. Мав спортивну килу й пошкодив лабрум. Три сезони катався з болем: дві години, і все, я не міг нічого робити. Тому я був не в найкращій формі на минулому чемпіонаті Америки”, – розповів спортсмен.
Після відновлення результати різко пішли вгору. У жовтні Зінґас і Колесник уперше здобули медаль на рівні Гран-прі – “срібло” на етапі в Китаї, встановивши три особисті рекорди. Вони поступилися лише партнерам по збірній – Медісон Чок та Евану Бейтсу, яких називають серед фаворитів на олімпійське “золото”. У довільному танці Зінґас і Колесник навіть випередили Чок і Бейтса за технічною оцінкою.
Далі тандем узяв “бронзу” на етапі Гран-прі у Фінляндії та став найкращим за технікою в ритмічному танці. Ці результати принесли їм перший у кар’єрі фінал Гран-прі, де пара посіла шосте місце.
Ключовою причиною прогресу Вадим називає повернення до повноцінного тренувального режиму без болю.
“Минулого сезону ми тренувалися по дві-три години. Зараз намагаємося кататися 5 – 6, робити кілька прокатів програм. Тоді я не міг цього робити: тіло не дозволяло тренуватися в такому режимі”, – пояснює фігурист.
Битва за три квоти і новий статус у збірній
У танцях на льоду США мають максимальну кількість олімпійських ліцензій – три. Тепер на одне з місць претендує і Колесник, який у серпні 2025 року отримав громадянство США.
Фаворитами чемпіонату залишаються триразові чемпіони світу Чок і Бейтс, які цього сезону виграли фінал Гран-прі. Натомість боротьба за другу і третю позиції обіцяє бути напруженою – серед претендентів називають Зінґас і Колесника, віцечемпіонів Крістіну Каррейру й Ентоні Пономаренка, а також торішніх бронзових призерів Керолайн Ґрін і Майкла Парсонса.
Колесник також не знімає з рахунків призерів Олімпіади-2018 Маю та Алекса Шибутані, які повернулися на лід після понад семирічної паузи. На його думку, вони залишаються в переліку реальних конкурентів, навіть попри те, що на Гран-прі в Японії поступилися восьмій парі США – Катаріні Вольфкостін і Дімітрію Царевському, а їхні бали при цьому зростають.
Сам Вадим говорить про відбір обережно, але визнає: команда поставила себе у вигідну позицію завдяки фіналу Гран-прі, куди з американців поїхали лише два дуети.
“Не хочу наврочити, але ми будемо намагатися [відібратись на Олімпіаду]. Не знаю, як воно вийде. Там серйозні пари. Зрозуміло, що Чок і Бейтс найкращі. Але в нас будь-яка пара з другої по девʼяту може поїхати. Усі достойні й тренуються на піку своїх можливостей. Ми поставили себе в хорошу позицію, потрапивши до фіналу [Гран-прі], тому що всього дві пари з Америки поїхали [до Наґої]. Шанси є. І якщо поїдемо на Олімпіаду, досягнемо однієї з наших найбільших цілей”, – каже Колесник.
Він додає, що навіть проти фаворитів готовий боротися до кінця.
“Я все одно буду намагатися обіграти Чок і Бейтса. Це, може, й неможливо, але я постараюся”.
Водночас фігурист визнає: змагатися з парами Монреальської академії танців на льоду, яку очолюють Марі-Франс Дюбрей, Патріс Лозон і Ромен Аґенауер, іншим командам нині складно. Саме їхні дуети, серед яких і Чок з Бейтсом, домінують у дисципліні близько десяти років і зайняли весь п’єдестал останнього фіналу Гран-прі.
“Мені за це можуть голову відірвати, але Монреаль насправді дуже, дуже сильно підв’язаний під суддівство. Усе одно є пари, які пробиваються завдяки таланту й тренуванням, як канадці [Пайпер Ґіллес і Поль Пуарʼє], наприклад. Але Монреаль залишається Монреалем. От зараз всі закінчать [карʼєру після Олімпіади], і, можливо, в них теж почнеться спад”.
Навіть якщо шлях до Мілана-2026 відкриється вже цієї зими, довгострокова ціль дуету – Ігри-2030 у Французьких Альпах. Колесник не приховує, що готовий залишатися у спорті стільки, скільки буде потрібно.
“Я хочу кататися, поки не виграю Олімпіаду або принаймні не досягну того, що хотів, у житті. Тому, якщо знадобиться десять років, будемо кататися десять років”, – підсумував Вадим.
