Сьогодні українці відзначають День єднання — свято, яке виникло як відповідь на загрозу повномасштабного вторгнення росії. Цей день започатковано Указом Президента Володимира Зеленського 14 лютого 2022 року, у розпал інформаційної напруги та загрози нападу з боку країни-агресора.
Тоді, за даними розвідок західних країн, вторгнення могло відбутися саме 16 лютого. Українська влада вирішила не піддаватись паніці — і перетворила день потенційної агресії на день сили, єдності та незламності нації.
“Нам кажуть, що 16 лютого має стати днем нападу. Але ми зробимо його Днем єднання”, — наголосив Володимир Зеленський у своєму зверненні напередодні.
День, який об’єднує
Вперше День єднання відзначили в умовах напруженого очікування. Уже за десять днів після його проголошення, 24 лютого 2022 року, росія розпочала повномасштабну війну проти України. Відтоді цей день набув особливого значення — не лише як символ згуртованості, а й як щорічне нагадування про стійкість та єдність українського народу.
Сьогодні Україна продовжує боротьбу — як на фронті, так і в дипломатичній площині. Президент Володимир Зеленський нещодавно заявив, що перемир’я без гарантій безпеки — лише пауза, яка вигідна ворогу. Він наголосив, що будь-які мирні плани не можуть бути реалізовані без участі України.
“Ми не визнаємо окуповані території частиною росії й ніколи цього не зробимо. Якщо ми в НАТО, повернення дипломатичним шляхом — це реально. Пріоритетом є життя людей”, — зазначив Зеленський.
Сигнали спротиву в окупації
Попри окупацію частини територій, українці продовжують чинити мирний опір. Активісти руху “Жовта стрічка” провели символічну акцію в Криму: у Сімферополі, Севастополі, Ялті, Євпаторії та інших містах з’явилися жовті стрічки, листівки та гасла “Єднання — сила”, “Україна єдина” і “Разом ми незламні”.
Ці прояви нагадують — навіть під тиском окупантів український дух не зламати. День єднання об’єднує не лише тих, хто живе на підконтрольній території, а й усіх, хто чекає на звільнення, хто підтримує, хто вірить у перемогу.







