8 березня офіційно має назву Міжнародний день боротьби за права жінок. Ідея цієї дати – нагадувати суспільству про необхідність змін і реформ, спрямованих на захист прав певних груп населення.
У календарі існує чимало подібних дат, присвячених правам різних спільнот. Однак саме 8 березня постійно намагаються переосмислювати, змінювати його зміст або навіть пропонують перенести у календарі.
У результаті в Україні сформувалася суперечлива ситуація – люди по-різному трактують цей день. Частина сприймає його як правозахисну дату, інші – як традиційне свято з квітами, привітаннями і символічними подарунками.
Марші проти уявлення про «жіноче свято»
Історично ця дата не була святом жіночої краси або так званих «прекрасних дам». Її зміст полягав у боротьбі за права жінок. Тому в цей день традиційно проводять дискусії, акції та марші, присвячені проблемам дискримінації.
Такі заходи відбуваються і в Україні. Зокрема, у Харкові активні феміністичні організації та науковці організовують акції та публічні обговорення.
Під час цих подій піднімають питання дискримінаційних норм у законодавстві, змін до цивільного та сімейного кодексів, становища жінок у війську, а також підтримки жінок-військовополонених і жінок, які служать у Збройних силах.
Водночас частина суспільства вважає, що такі ініціативи позбавляють людей звичного формату свята. Дехто переконаний, що феміністичні акції нібито «відбирають» можливість відзначати день жіночої краси чи дарувати тюльпани.
Подібну позицію висловлюють як жінки, так і чоловіки. Навіть ті, хто регулярно виявляє увагу до своїх партнерок, часто переконані, що символічний букет обов’язково має бути саме 8 березня.
Через це виникають непорозуміння. Однак проблема полягає не лише у сприйнятті свята – такий підхід змінює первісний зміст дати і має радянське походження.
Радянська трансформація сенсу свята
Історично Міжнародний жіночий день пов’язаний із боротьбою за права жінок і лівим політичним рухом. Ідею такої дати підтримували, зокрема, Роза Люксембург і Клара Цеткін, хоча вони не визначали конкретного числа.
Саме в Радянському Союзі сенс цього дня поступово змінився. У державі, де права людини трактувалися по-своєму, жінкам відвели чітко визначену соціальну роль.
Їх розглядали як «подруг будівника комунізму». На жінок покладалася безоплатна домашня праця, традиційний розподіл сімейних обов’язків і народження дітей відповідно до державних потреб.
У цей період змінився і сам формат 8 березня. Ідею боротьби за права фактично замінили символічним святом, коли жінкам дарували квіти і висловлювали привітання.
Існувала навіть популярна приказка – «мовчі жінка, твій день 8 марта». Для багатьох жінок, які жили у складних умовах праці, ця дата справді ставала єдиним днем особливої уваги.
Сьогодні цю традицію часто намагаються зберегти. Аргумент звучить просто – мовляв, нічого поганого у подарованих квітах немає.
Однак критики такого підходу наголошують, що разом із квітами суспільство фактично відтворює стару радянську модель трактування цього дня.
Дискусія про іншу дату для жіночого дня
Після початку повномасштабного вторгнення в Україні з’явилися пропозиції змінити підхід до 8 березня. Дискусію підтримали не лише феміністичні кола, а й частина консервативних та національних спільнот.
У парламенті навіть з’явилася ідея встановити нову дату – 25 лютого, день народження Лесі Українки. Її пропонували назвати Днем української жінки.
Автори ініціативи пояснювали, що таким чином можна відійти від радянської традиції і не святкувати разом із Росією.
Втім критики вважають, що це не розв’язує проблему. На їхню думку, нова дата лише створить інше патріархальне свято, яке відрізнятиметься від російського переважно символікою.
Крім того, сама дата викликає сумніви. 24 лютого стало днем початку повномасштабної війни, а поруч залишається 23 лютого з радянськими асоціаціями.
Розміщувати нове жіноче свято поряд із цими датами може бути складно для суспільного сприйняття. Навіть попри флешмоби у соціальних мережах.
Є й практичні аргументи. Наприкінці лютого ще триває зима, а сезонні символи свята – квіти – дорожчі і менш доступні.
Весняний символ у колективній традиції
Для багатьох людей 8 березня асоціюється передусім із приходом весни. Саме на початку березня з’являються перші тюльпани і виникає відчуття завершення холодного періоду.
Тому в суспільній традиції ця дата часто сприймається як символ оновлення та початку весни.
У побуті це перетворилося на своєрідний ритуал. Люди приходять додому з букетами тюльпанів або мімози, готують традиційні салати і відзначають завершення зими.
Фактично це мало пов’язано з питаннями прав жінок. Проте в колективній культурі день поступово перетворився на весняне свято.
Саме тому частина людей негативно реагує на пропозиції трактувати 8 березня виключно як правозахисну дату.
Деякі дослідники припускають, що якби ця дата припадала на похмурий осінній або зимовий місяць, вона могла б сприйматися інакше – як день обговорення прав та проблем.
Проте перенести сам Міжнародний день боротьби за права жінок неможливо. Адже його історія не пов’язана із радянською традицією.
Радянськими вважають лише ті елементи, які з’явилися пізніше – квіти, урочисті збори, грамоти і корпоративні привітання.
Натомість марші, дискусії і правозахисні акції залишаються частиною міжнародної традиції цього дня і проводяться у різних країнах світу.
Саме через різні трактування 8 березня вважають одним із найсуперечливіших днів календаря.
Політики, державні установи і громадські діячі часто намагаються балансувати між різними підходами, щоб не виглядати прихильниками радянської традиції і водночас не образити тих, хто звик до святкування.
Тому сьогодні звучать різні формати привітань – від нагадувань про роль жінок у війні та службі до традиційних побажань весни і краси.
Деякі пропонують просте рішення – повернути 8 березня первісний зміст як День боротьби за права жінок.
А святкування весни, на їхню думку, можна перенести на 1 березня. Водночас роль жінок у різних сферах уже відзначають інші дати.
- День захисниць
- День матері
- День учительки
- День медикині
- День берегині
Втім остаточне вирішення питання залежить від політичних рішень і суспільної дискусії.
Поки що ситуація залишається незмінною – одні святкують весну, інші виходять на марші, треті борються з радянською спадщиною, а політики намагаються врахувати позиції всіх сторін.
І ця суперечка, ймовірно, триватиме доти, доки у школах і дитячих садках діти продовжуватимуть готувати подарунки для матерів саме до 8 березня, а не до Дня матері.
