Громади Харківської області до 25 грудня мали ухвалити місцеві бюджети на 2026 рік. В умовах повномасштабної війни пріоритети загалом лишаються знайомими, але держава додала окремий інструмент підтримки для територій у зоні ризиків.
Про те, як громади планують видатки та на які трансферти можуть розраховувати, розповіла керівниця регіонального офісу програми U-LEAD з Європою в Харківській області Марина Гончаренко.
Пріоритетні напрямки видатків у громадах Харківщини
За словами Гончаренко, різких зрушень у структурі витрат порівняно з попередніми періодами немає. Війна триває майже чотири роки, тож громади працюють у звичній для останніх років логіці бюджетного планування.
Найбільша питома вага видатків, як і до війни, припадає на освіту. Паралельно, за оцінками учасників зустрічі голів громад, яку 12 грудня проводив регіональний офіс U-LEAD, місцева влада посилює увагу до підтримки Сил оборони.
Громади закладають ресурс на місцеві програми і допомогу силам територіальної оборони. Пряму підтримку військових частин у бюджет одразу не вносять, оскільки для цього потрібен офіційний запит від підрозділу, і такі рішення ухвалюють уже під час виконання бюджету.
Серед соціальних пріоритетів залишаються житлово-комунальне господарство та благоустрій, але освіта і підтримка Сил оборони, за словами Гончаренко, формують головну рамку видатків.
Обережним лишається і прогноз доходів. Гончаренко пояснила, що громади не бачать кардинально нових джерел надходжень, оскільки перелік визначає податкове законодавство.
Основними доходами місцевих бюджетів залишаються:
- податок на доходи фізичних осіб
- єдиний податок
- плата за землю
- податок на нерухоме майно
Водночас ситуація в громадах Харківщини різна. У прифронтових, деокупованих і наближених до кордону територіях, за її словами, складніше нарощувати власні надходження: бізнес релокувався, населення зменшилося, а частина місцевих податків і зборів у зоні активних бойових дій часто перекрита пільгами.
Тому при плануванні бюджету громади діють максимально виважено, а коригування можливі вже під час виконання, коли буде видно реальні надходження і з’явиться підстава збільшувати видатки.
Підтримка громад Харківщини від держави
Говорячи про міжбюджетні трансферти, Гончаренко наголосила: державний бюджет працює в умовах, коли безпека і оборона є абсолютним пріоритетом. За наявності доходів 2,8 трлн грн, за її словами, майже всі зібрані в державі кошти спрямовуються на фінансування оборони, а інші сфери значною мірою підтримуються ресурсом міжнародних партнерів.
Попри це, державна підтримка місцевих бюджетів зберігається, і ключовим інструментом лишаються дотації, пов’язані з горизонтальним вирівнюванням по ПДФО. Йдеться про нецільові трансферти, які мають вирівнювати податкоспроможність і можливості громад виконувати свої повноваження.
Система передбачає базову і реверсну дотацію. Реверсна застосовується, коли громада має високий рівень ПДФО на одного жителя і перераховує частину коштів. У Харківській області, за словами Гончаренко, реверс мають дві громади – Наталинська і Донецька. Інші громади отримують базову дотацію; загалом по країні обсяг такої підтримки перевищує 30 млрд.
Окремо існують додаткові дотації для територій, що постраждали від війни. Цьогоріч з’явилася нова дотація на цілеспрямовану підтримку громад у зоні активних або можливих бойових дій, тобто у зоні підвищених ризиків. Спеціальний трансферт розраховано як 5% від прогнозу ПДФО і він передбачений для громад, які входять до першого розділу офіційного переліку наказу Мінрозвитку №376.
Для Харківської області ця дотація розрахована для всіх громад, крім громад Берестинського району, який не включений до зазначеного переліку, оскільки можливість бойових дій для цього району завершена. Загалом по Україні йдеться про понад 5 млрд дотації, яку отримають 249 громад із 10 областей.
Водночас Гончаренко пояснила, що сама природа таких дотацій – нецільова, тобто кошти мають підсилювати спроможність надавати послуги та виконувати повноваження без формальних прив’язок до конкретних напрямів. Але, як показував торішній досвід із додатковою дотацією для деокупованих, тимчасово окупованих та інших постраждалих територій, протягом року можуть ухвалюватися нормативні акти, які встановлюють обмеження, і насамперед такі кошти спрямовують на виплату заробітної плати.
Усі трансферти, за її словами, розраховуються формульно – з опорою на показники, зокрема ПДФО на одного жителя, а також на динаміку доходів по місцевих податках і зборах. Формула єдина для всіх, незалежно від оцінок чи очікувань.
Спроможність громад Харківської області
Оцінюючи загальну фінансову спроможність територіальних громад Харківщини, Гончаренко послалася на експертні розрахунки, за якими область має доволі непоганий вигляд на загальному тлі, попри те що щонайменше половина регіону потерпає від обстрілів і активних бойових дій.
За дев’ять місяців 2025 року 32% громад Харківщини мають оптимальний рівень спроможності. Критичного рівня немає в жодної громади. У попередньому періоді критичною називали Петропавлівську громаду, але нині навіть вона не має такого статусу. Гончаренко також зазначила, що в окремих західних областях частка громад із критичним рівнем може сягати 25%.
Водночас громади області істотно різняться між собою. Частина має вищі доходи завдяки наявності природних ресурсів, зокрема газу, і часто розташована в умовно безпечнішій частині регіону. Прифронтовим громадам складніше, але є приклади, коли після деокупації вони демонструють високі результати у співпраці з донорами та залученні проєктних коштів.
Серед активних громад, які, за її словами, шукають можливості і не стоять на місці, вона згадала, зокрема, Савинці та Липці, наголосивши, що цей перелік не є вичерпним і що не всі донори готові працювати на територіях близько до бойових дій.
Децентралізація, за оцінкою Гончаренко, не зупинилася. Адміністративно-територіальна реформа формально завершилася у 2020 році, але процес перерозподілу і практики самостійних рішень тривають і під час війни. Водночас у громадах тривають дискусії щодо повноважень, зокрема через те, що частина державних функцій перекладається на місцевий рівень без достатнього фінансового забезпечення.
