У прифронтовому Харкові 2025 рік минув не лише під знаком відбудови та укріплення, а й під знаком повернення до іміджевих проєктів. Поряд із підземними школами та ремонтом житла місто вкладало мільйони у набережні, сквери, ілюмінації та кіоски з безплатною водою. Як і за які кошти це робилося, пояснює співзасновник “Харківського антикорупційного центру” Євген Лісічкін.
Бюджетні пріоритети воєнного року
За словами Лісічкіна, у 2025 році значну частину міського бюджету спрямували на проєкти, пов’язані з безпекою та базовою інфраструктурою. Йдеться про будівництво підземних шкіл і укриттів, створення освітніх просторів, відновлення пошкоджених будинків та ремонти після влучань.
Окрема стаття витрат – компенсація безплатного проїзду в громадському транспорті, яка повністю лягає на міську казну. Додатково фінансувалися ремонти в медичних закладах, хоч і не у таких обсягах, як будівництво укриттів, але, як зазначає антикорупціонер, “суттєво”.
Основою доходів Харкова залишається податок на доходи фізичних осіб. На 2025 рік майже половина податкових надходжень громади формувалася саме за рахунок цього збору – 8,8 мільярда гривень.
Ілюмінації, декорації та “острівець” біля Градусника
Паралельно із проєктами відновлення міська влада повернулася до елементів міського “ансамблю” – сезонних декорацій, підсвічування та благоустрою центральних зон. Частину святкових конструкцій, за офіційними поясненнями, перенесли з уже наявних локацій – Fantasy Park, Центрального парку, Майдану Свободи.
Втім, без нових закупівель не обійшлося. Лісічкін нагадує про тендер на декоративні ілюмінації на вулиці Сумській – ділянка від ХНАТОБу до Палацу юнацтва обійшлася бюджету більш як у п’ять мільйонів гривень.
Найбільше запитань, за його словами, викликав невеликий зелений “острівець” біля стели з градусником. Там висадили кілька сосен і облаштували благоустрій території.
“Ми знайшли переплати в декілька разів на ці дерева і, в принципі, цей острівець з благоустроєм та чотирма деревами обійшовся в понад п’ять мільйонів гривень з бюджету”, – зазначає Лісічкін.
Лопанська набережна і сквер Вічного вогню
Серед великих іміджевих проєктів 2025 року – реконструкція пішохідної частини Лопанської набережної. Загальна вартість проєкту, за даними “Харківського антикорупційного центру”, сягає 255 мільйонів гривень. Уже проведені процедури на десятки мільйонів – зокрема, окремі договори на шість і п’ять мільйонів.
Ще одна локація, куди пішли бюджетні кошти, – сквер біля Вічного вогню. Попри заяви міської влади, що святкові та декоративні зони нібито фінансують переважно за рахунок бізнесу, ці об’єкти, за словами Лісічкіна, оплачувалися з міської скарбниці.
“Тобто коли міська влада каже, що це виключно декорації за благодійний кошт підприємців і так далі – далеко не всі локації. Є локації в цьому році, які я перерахував, які за бюджетні кошти”, – наголошує він.
До того ж, профільний департамент звернувся до підприємців із рекомендацією встановлювати святкові декорації біля своїх закладів. Формально лист мав дорадчий характер, але, як зауважує антикорупціонер, бізнес отримав очевидний сигнал, що “обладнати треба”, незалежно від реального фінансового стану підприємців.
Безплатна вода як новий імідж міста
Один з найвидиміших для містян проєктів 2025 року – кіоски з безплатною питною водою. На них, за словами Лісічкіна, витрачаються не лише кошти міжнародних партнерів.
Лише на встановлення малих архітектурних форм для цих пунктів подали видатки близько 35 мільйонів гривень. Окремо закуповували системи очищення води. Частину фінансування забезпечував ЮНІСЕФ, але значна частка – з міського бюджету.
Антикорупціонер нагадує, що до повномасштабного вторгнення таку роль “вітрини” міста виконували реконструкції парків і скверів, які влада могла показати виборцю як досягнення. Після 2022 року акценти змістилися.
“Для збереження комплементарності жителів міста до влади подібні проєкти фактично переорієнтувалися на більш соціальний характер – такі як безкоштовний транспорт, а ось цьогоріч це і безкоштовна вода”, – пояснює Лісічкін.
При цьому на кіосках із водою, за його словами, розміщено прізвище міського голови. Саме це, разом із обсягами витрат, у “Харківському антикорупційному центрі” вважають ознакою іміджевого, а не суто соціального проєкту.
Пріоритети воєнного часу: оборона проти декорацій
Громадська організація послідовно ставить питання про те, що саме у воєнний час має бути в пріоритеті. Лісічкін наголошує, що передусім це підтримка Сил оборони та все, що допомагає захистити місто.
“Ми постійно говоримо про пріоритетність, що сьогодні це мають бути Сили оборони, і витрати мають стосуватися в першу чергу того, що нам допоможе захиститися. І коли ми бачимо витрати на реконструкції скверів, парків, ми про це пишемо і вважаємо, що в першу чергу увага має приділятися захисту”, – каже він.
Разом із тим Харків продовжує відновлювати будинки, зруйновані російськими обстрілами. На ці роботи йдуть як державні субвенції та благодійна допомога, так і кошти міського бюджету. І саме тут антикорупційні активісти регулярно фіксують переплати.
Ремонт за завищеними цінами і коло підрядників
Аналітики “Харківського антикорупційного центру” неодноразово виявляли завищені ціни в кошторисах на відновлювальні роботи – як у Харкові, так і в області. Схема типова: ринкова вартість матеріалу одна, у документах – зовсім інша.
- профнастил: у договорах 500-600 гривень за квадратний метр, при ринковій ціні 300-350 гривень
- рубероїд: закладають 182-210 гривень за квадратний метр, тоді як гуртові ціни – 100-130 гривень
- фарби та фінішна штукатурка: також із помітними завищеннями
- віконні блоки: замість 4-5 тисяч гривень за квадратний метр у кошторисах фігурує 6,5-7,5 тисячі
Що стосується підрядників, то, за словами Лісічкіна, на ринку працює багато дрібних компаній, адже обсяги відновлення великі. Утім ключові гравці лишаються незмінними.
Серед основних виконавців він називає “Житлобуд-1” та “Промтекс”, пов’язаний з орбітою народного депутата Анатолія Денисенка. “Сильно нових підрядних організацій немає”, підсумовує експерт.
Бюджет Харкова на 2026 рік: продовження курсу
19 грудня міська рада ухвалила бюджет Харкова на 2026 рік. Загальний обсяг доходів становитиме 29,9 мільярда гривень. Структура пріоритетів загалом повторює поточний рік.
У документі передбачено 300 мільйонів гривень на комплексну програму підвищення публічної безпеки та сприяння організації територіальної оборони. Йдеться про субвенцію з міського бюджету до державного на реалізацію програм соціально-економічного розвитку.
Міська влада публічно заявляє, що орган місцевого самоврядування не може напряму закуповувати дрони, засоби РЕБ чи іншу техніку для фронту. Натомість кошти, за словами чиновників, перераховують на рахунки військових частин. Мер Ігор Терехов озвучував цифру 1,8 мільярда гривень, перерахованих на оборону з початку повномасштабної війни станом на початок грудня.
Водночас у проєкті бюджету збережені великі видатки на соціально-іміджеві ініціативи:
- 2,3 мільярда гривень – на забезпечення безплатного проїзду в міському транспорті (близько десятої частини бюджету)
- подальше відновлення житлового фонду
<liбудівництво підземних шкіл і підземного дитячого садка>
До старого формату іміджевих проєктів повертаються й капітальні об’єкти:
- 100 мільйонів гривень – на зоопарк і відновлення пошкоджених об’єктів
- 36 мільйонів гривень – на Лопанську набережну у 2026 році
- проєкт на вулиці Весніна загальною вартістю близько 130 мільйонів гривень, з яких у 2026 році планують профінансувати лише один мільйон
Що саме закладено у витрати по вулиці Весніна – розрахунок за вже виконані роботи чи нові плани – навіть у “Харківському антикорупційному центрі” поки не беруться стверджувати однозначно.
Таким чином, Харків входить у новий бюджетний рік із тим самим балансом між обороною, соціальними програмами та візуально помітними проєктами. Антикорупційні активісти нагадують: у місті, яке живе під загрозою обстрілів, кожна гривня на декорації неминуче викликатиме питання про пріоритети.
