У Харкові триває кропітка реставрація експонатів літературно-меморіального музею Григорія Сковороди, зруйнованого російським ракетним ударом у травні 2022 року. Фахівці вже обстежили 118 предметів, третину з них відновили безпосередньо у Сковородинівці, ще два десятки експонатів нині проходять реставрацію у майстернях обласного центру.
Йдеться про колекцію, що пережила пожежу, обвал перекриттів та затоплення. Серед постраждалих – бронзові скульптури, опішнянська кераміка, унікальні видання, які були закопчені, обгоріли й частково залиті водою під час гасіння.
Роботи веде Харківська філія Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Частину експонатів фахівці відновлюють під час виїздів до Сковородинівки, частину – у реставраційних майстернях, куди найбільш пошкоджені речі привезли з музею.
«Вбивство частини нашої історії» – що залишилося від колекції
Російська ракета вдарила по музею Сковороди 6 травня 2022 року. Будівля зазнала значних руйнувань: обвалилися перекриття, були пошкоджені стіни, вікна й дах, приміщення вигоріли. Частина фондів опинилася під завалами й у вогні.
Завідувач Харківської філії реставраційного центру Сергій Омельник нагадує, що фахівці вперше потрапили до музею ще до повномасштабного вторгнення та встигли зробити попередні обстеження колекції. Після удару вже працювали у зовсім інших умовах.
«Ми побачили багато предметів, що постраждали і залишалися нерозібраними. У 2023 році взяли перший експонат – бронзовий бюст Григорія Сковороди авторства Кавалерідзе. Він був сильно обгорілий, але ми транспортували його до Харкова і тут повністю відреставрували», – розповідає Омельник.
Набагато складніша ситуація з керамікою та книгами. Уламки опішнянських ваз і мисок збирали по всьому приміщенню, куди їх розкидало вибухом і обвалом. Частину фрагментів досі сортують разом з музейниками, намагаючись відновити початковий вигляд предметів.
Художник-реставратор Дмитро Філатов працює з такими уламками просто зараз – очищує їх від кіптяви та бруду, готує до подальшого складання.
«Майже всі фрагменти вдалося зібрати, але треба уявити місце пожежі – ці шматки були розкидані по всьому музею. Це виглядало як вбивство частини нашої історії, адже удар припав саме в час підготовки до 300-річчя Сковороди», – каже реставратор.
Книжки після пожежі: тижні роботи заради кількох сторінок
Окремий фронт робіт – це друковані видання. Частина книжок не лише обгоріла та закоптилася, а й була залита водою. Відновлення навіть кількох сторінок може затягнутися на тижні, пояснює завідувачка науково-дослідного реставраційного відділу Наталія Чорна.
«Спочатку я гумовою крихтою знімаю бруд. Потім обробляю плями хімічно, далі – промивання у воді 30-40 хвилин. Після висушування доповнюємо втрати, підклеюємо розриви. Це дуже тривалий процес, особливо взимку, коли папір сохне довше», – розповідає вона.
За її словами, кожна книжка вимагає індивідуального підходу – від підбору складу для очищення до способу сушіння та відновлення втрачених фрагментів. Частина видань, які пережили пожежу, зможе повернутися до експозиції, інші зберігатимуть у фондах як особливо вразливі.
118 обстежених предметів і технічна підтримка ЮНЕСКО
Робота над відновленням колекції значно пришвидшилася після того, як музей і реставратори отримали підтримку від бюро ЮНЕСКО в Україні, зазначає Сергій Омельник. Саме завдяки цій допомозі у 2025 році фахівці змогли проводити регулярні виїзди до Сковородинівки.
«Цього року у нас було близько п’ятнадцяти-шістнадцяти відряджень. На сьогодні ретельно обстежені 118 предметів, які постраждали від пожежі. Частину ми відреставрували прямо на місці, насамперед ті, що були пошкоджені не критично – мали сліди гару, забруднення, невеликі деформації», – пояснює завідувач філії.
Разом з тим реставраційний центр отримав від ЮНЕСКО професійне обладнання для роботи й фотофіксації: освітлювачі, об’єктиви, фони, штативи, спалахи, а також бормашини, електрошпателі, ультразвукові ванни, компресори, аерографи та інші інструменти, без яких сучасна реставрація неможлива.
Експонати, над якими роботи завершені, передають представникам музею. Вони евакуюють відновлені предмети до більш безпечних місць зберігання, допоки триватиме відбудова самого музею.
Продовжити активну роботу з рештою збережених експонатів команда планує навесні. Узимку працювати на місці складно через відсутність опалення у будівлі, тож найделікатніші етапи реставрації виконують у Харкові.
Попри масштаб руйнувань, реставратори наголошують – значну частину колекції вдалося врятувати, і кожен відновлений предмет стає не лише музейним експонатом, а й свідченням спротиву культурному знищенню.
