Материнський подарунок став для жителя Ізюма Максима Пігарєва символом незламності під час російської окупації. Чоловік зумів зберегти унікальну вишиванку, попри регулярні обшуки загарбників. Дорогоцінну річ довелося ретельно маскувати у господарському приміщенні. Ризик для життя був величезним.
Своєю унікальною історією порятунку національних реліквій ізюмець поділився з журналістами Суспільного.
Червоно-чорні кольори орнаменту могли стати причиною розправи з боку окупаційних військ. Росіяни вважали таке поєднання ознакою приналежності до “бандерівців”. Тому Максим загорнув виріб ручної роботи у звичайний пакет та надійно закопав у купі брудних автомобільних ганчірок прямо в гаражі. Тоді як менш “небезпечну” синьо-чорну сорочку він навіть не ховав.
Цю реліквію мати створила для сина за кілька років до повномасштабного вторгнення. Наразі Максим одягнув її лише вдруге – спеціально на День вишиванки 21 травня. Чоловік оберігає білу тканину від бруду і не носить її щодня.
Окрім одягу, чоловіку довелося рятувати і розрізані на чотири частини українські стяги. Раніше їх використовували під час патріотичних автопробігів на підтримку ЗСУ. Російські солдати за наводкою колаборантів розкрили батьківський будинок та виявили прапори. Проте Максим встиг забрати символіку зі столу і згодом перевозив її повз ворожі застави, сховавши у власні шкарпетки під штанами.
Вони (росіяни — ред.) цього не розуміли. У мене від батька будинок залишився, були маленькі прапори. Я великий прапор різав на клапті, на автопробіги. У нас часто були автопробіги, підтримка Збройних сил України і День прапора — всі такі важливі свята. І я собі на чотири частини розрізав (прапор, — ред.). Я їх не міг знайти у тому будинку: мабуть, тиждень їх шукав. Росіяни — швидше за все, за наводкою — відімкнули будинок. Батько тоді приїхав. “А ти, — каже, — прапори свої шукав?” Кажу: “Шукав”. — “Знайшов?” Кажу: “Ні”. Вони (росіяни, — ред.) знайшли. Поклали два прапори на столі. Ми швиденько приїхали, забрали. Я, здається, на блокпості чи в ДНР чи в ЛНР — я прапори ховав у шкарпетки, щоб не було видно їх під штанами.
Агресори також люто реагували на патріотичні татуювання, іноді просто випалюючи або вирізаючи їх зі шкіри людей. На блокпостах цивільних громадян змушували роздягатися для огляду. Максиму довелося довго сперечатися з військовими РФ через власне тату фенікса. Ворожі солдати вперто намагалися розгледіти у міфічному птахові український тризуб.
Ізюмець закликав загарбників вивчати міфологію та запевнив, що заборонених символів на тілі немає. Росіяни погано орієнтувалися у цих питаннях.
