Протягом останнього тижня судова система Харківської області продемонструвала інтенсивну роботу над справами, що стосуються національної безпеки та військової дисципліни. Загалом було винесено два вироки за державну зраду, один за колабораціонізм, два за незаконний обіг зброї та один за фактом непокори. Кожна з цих історій ілюструє різні аспекти правопорушень у прифронтовому регіоні.
Ексміліціонер у ролі окупаційного посіпаки
Найсуворіше покарання отримав колишній український правоохоронець, який під час окупації Куп’янського району в 2022 році вирішив змінити присягу на російські рублі. Залишившись у селі Шевченкове, чоловік добровільно інтегрувався у репресивну машину агресора.
Судове слідство детально зафіксувало його шлях на службі у ворога:
- свідомий перехід на бік представників рф для співпраці;
- робота в незаконних «правоохоронних структурах» загарбників;
- здійснення патрулювання та затримання громадян за російськими статутами;
- участь у каральних заходах проти місцевого населення;
- отримання зарплати у валюті країни – агресора;
- беззаперечне виконання наказів окупантів з червня по вересень 2022 року.
Захисники обвинуваченого намагалися переконати суд, що їхній підзахисний лише «підтримував правопорядок», проте Феміда була невблаганною. Дії кваліфікували як державну зраду за ч. 2 ст. 111 КК України. Результат – 15 років за ґратами, повна конфіскація майна та символічне позбавлення звання старшого лейтенанта.
Наркотична залежність та втеча з армії
Інша справа стосувалася військовослужбовця, чия кар’єра закінчилася у залі суду через наркотики та дезертирство. Історія розпочалася у квітні 2025 року, коли чоловіка направили на лікування до Харкова. Замість одужання він придбав біля лікарні метадон для власного вживання, що зафіксували поліцейські під час огляду 16 квітня.
Проте на цьому правопорушення не припинилися. Після офіційної виписки з медичного закладу в червні 2025 року солдат вирішив не повертатися до своєї частини. Його «вільне» життя тривало понад пів року – до моменту затримання в лютому 2026-го.
Під час засідання підсудний повністю визнав провину, пояснивши свій вчинок проблемами зі здоров’ям та свідомим ігноруванням військових обов’язків. Суд призначив йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Такий вирок став логічним завершенням тривалого періоду незаконного перебування поза межами служби.
