Ситуація з розрахунками за енергоресурси в прифронтовому Харкові досягла критичної межі, що стало приводом для обговорення на найвищому державному рівні. Під час години уряду 10 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль оприлюднив приголомшливі цифри: заборгованість міських комунальних підприємств перед державою перевищила 30 млрд гривень. За словами очільника уряду, це найбільші суми в загальному пакеті боргів перед держкомпаніями по всій країні.
Боргова структура та урядовий аудит
Левова частка цієї суми припадає на спожитий газ – це 23 млрд гривень, тоді як борг за електроенергію становить майже 8 млрд гривень. При цьому очільник Кабміну підкреслив цікавий парадокс: рівень платіжної дисципліни серед звичайних мешканців міста та області залишається зразковим і сягає 98%. Основна проблема зосереджена саме в секторі комунального господарства.
Паралельно з цим віцепрем’єрка Юлія Свириденко звернула увагу на загальнонаціональну кризу в галузі теплокомуненерго. Вона зазначила, що за поточний зимовий період заборгованість у цій сфері зросла ще на 20 млрд гривень. Уряд планує ініціювати законодавчі зміни для врегулювання цього питання, адже фінансовий тиск на систему стає дедалі відчутнішим.
Аналітичні дані свідчать про глибоку системну проблему, де газові борги Харкова для виробництва тепла складають чверть від загальноукраїнського показника (27,3 млрд грн із 113,7 млрд грн по країні). Згідно з даними “Економічної правди”, основний масив заборгованості розподілений між структурами “Нафтогазу”: 16,83 млрд грн перед “Нафтогаз трейдингом”, понад 9 млрд грн перед постачальником “останньої надії” та більше 1 млрд грн давніх боргів.
Аналіз причин фінансової кризи за даними медіа
Комунальний гігант “Харківводоканал” також накопичив значні пасиви: 4,5 млрд гривень за спожиту електрику та ще 1,1 млрд гривень за її розподіл. Журналісти описують ситуацію як замкнене коло неплатежів, що формувалося роками і продовжує погіршуватися.
Варто додати, що заборгованість самих харків’ян за комунальні послуги складає близько 9,44 млрд гривень, що є вагомою часткою у загальнодержавному боргу населення (36,7 млрд грн). Проте мер Харкова Ігор Терехов у своїй відповіді на ці звинувачення закликав до об’єктивності, акцентуючи увагу на надскладних умовах прифронтового міста.
Міський голова відреагував на публікацію “Економічної правди”, назвавши подачу матеріалу такою, що відірвана від реальності. Він пояснив, що близькість до лінії фронту (лише 30 км) робить неможливим дотримання довоєнних фінансових графіків. На думку мера, це прямий наслідок атак на інфраструктуру, зупинки бізнесу та масової міграції платників податків.
Терехов нагадав, що подібні проблеми, хоч і в менших масштабах, мають Дніпро, Одеса, Запоріжжя та Чернігів. Мер наголосив, що воєнні міста працюють у режимі екстремального навантаження, але водночас висловив упевненість у тому, що місто згодом виконає всі свої фінансові зобов’язання.
Загальний фінансовий вузол, що затягнувся навколо комунального сектору Харкова, тепер вимагає не лише локальних рішень, а й системного втручання на рівні законів. Питання боргів перейшло з площини господарських суперечок у площину енергетичної безпеки держави в умовах тривалої війни.
