На засніженій трасі під Харковом замерзла, змучена і покинута собачка дивом не загинула від лютих морозів. Її історія — нагадування, що навіть у найскрутніші моменти добро може врятувати життя.
Дорога біля Малої Рогані, мороз та пронизливий вітер. Саме тут чоловік помітив тремтячу тварину — зовсім маленьку, розгублену, притиснуту до снігу. Вона не рухалася й ледь трималася на лапах. Зігріву не було — лише сніг, холод і повна самотність.
Знайдену собаку негайно передали до харківського Центру поводження з тваринами. Фахівці одразу взялися рятувати — застосовували грілки, інфузії теплих розчинів, робили все можливе, щоб повернути її до життя. Перше тепло, перші лагідні слова — і вже зовсім інший погляд.
Собачка виявилась старенькою. Видно було: це не дворовий пес, а колишній домашній улюбленець, кімнатної породи. Її шерсть звалялася у ковтуни, тіло промокло до кісток. Лікарі вимили її, вичесали — і тоді стало зрозуміло: перед ними метис китайської чубатої. Саме під час цих процедур тиха і довірлива тварина зачепила серця всіх працівників притулку. Так у неї з’явилося ім’я — Жанна Василівна.
“Ця тиха, спокійна й мила старушка так запала в серця наших лікарів, що вони лагідно прозвали її Жанною Василівною і вирішили залишити їй це особливе ім’я”, — розповідають у Центрі поводження з тваринами.
Нині Жанна Василівна почувається краще, але їй досі потрібен дім. Лікарі переконані: таку віддану й лагідну собачку неможливо не полюбити. Для неї шукають родину, яка подарує тепло, затишок і турботу до кінця її днів.
Ця історія — не лише про порятунок одного собаки, а й про відповідальність людей за тих, кого приручили. Адже тварини, навіть маленькі й старенькі, заслуговують на дім, любов і захист у будь-яку пору року.
