Англомовна “Вікіпедія” з’явилася 15 січня 2001 року і нині відзначає 25 років від дня заснування. Україномовний розділ стартував 30 січня 2004 року з однієї статті під назвою “Атом”, яку написав Юрій Коваль.
Під час повномасштабного вторгнення росії тематика української “Вікіпедії” суттєво змінилася. Лише про Харківщину з’явилося понад 2400 нових статей, і дев’ять із десяти з них присвячені людям.
Про те, як війна вплинула на вікіконтент, які матеріали читають найбільше і над чим нині працює харківська вікіспільнота, розповів член громадської організації “Wikimedia Україна” Сергій Петров.
Війна як головна тема нових статей
Із початку повномасштабного вторгнення в українській “Вікіпедії” додали понад 2400 матеріалів, пов’язаних із Харківщиною. За словами Сергія Петрова, акцент зроблено на подіях війни.
“Багато уваги приділяється тому, щоб висвітлювати події, пов’язані з повномасштабним вторгненням Росії до України – щодо обстрілів Харкова, інших міст України, і боїв на Харківщині, про військових, які захищають Україну, про підрозділи Сил оборони та безпеки України”, – каже дописувач української “Вікіпедії”.
Близько 90% нових матеріалів – це статті про людей. Решта 10% присвячені об’єктам: пам’яткам, будівлям та культурній спадщині, яка потерпає від обстрілів.
Загалом в українській “Вікіпедії” нині є близько 17 700 статей про Харківщину. Після початку великої війни зміни внесли більш ніж у 16,5 тисячі з них.
Обмежень щодо розвитку статей немає, каже Петров. Єдині умови – знайти інформацію, мати трохи часу і додати перевірені факти.
Що про Харківщину читають найчастіше
Найбільше переглядів збирають матеріали про військових і Сили оборони України.
За словами Сергія Петрова, серед найпопулярніших у 2025 році були статті про:
- Андрія Білецького – вона увійшла до топ-50 української “Вікіпедії”;
- місто Харків;
- 92 бригаду;
- корпус “Хартія”;
- 113 бригаду;
- Артема Пивоварова;
- Сергія Жадана.
Вікіпедія залишається волонтерським проєктом, де працюють люди різних професій. Вони шукають факти, перевіряють джерела і вчаться критично мислити.
Петров наголошує, що сьогодні важливо вміти не лише знайти інформацію, а й перевірити, чи вона не є вигадкою. Це стосується і матеріалів, створених за допомогою штучного інтелекту.
Російські втручання і тексти від ШІ
Українські віківолонтери з початку вторгнення фіксують спроби росіян втручатися в статті й перекручувати факти.
“Цей відсоток не настільки помітний – менше ніж 5 – 10% від загальної кількості спроб якось зіпсувати “Вікіпедію”. Вони можуть спробувати щось про відомих російських діячів написати по-своєму. Але для них є перепони: знання мови і система захисту української спільноти”, – пояснює Сергій Петров.
Окрема проблема – тексти, згенеровані штучним інтелектом. Досвідчені вікіпедисти, каже Петров, легко впізнають машинний стиль.
“Тексти, створені ШІ, ми одразу вилучаємо, бо вони часто не підтверджені жодними джерелами. У “Вікіпедії” кожен факт має мати посилання на опублікований матеріал”, – розповідає він.
Кожен сумнівний факт проходить перевірку вручну – через інтернет, книги, бібліотеки. Проблемні статті обговорюють зі спільнотою, адже у “Вікіпедії” діє ціла система процедур.
“Вікімарафон-2026”: як долучитися
До річниці створення вільної енциклопедії вікіспільнота традиційно проводить “Вікімарафон”. Його ідея – подарувати “Вікіпедії” нові статті до дня народження проєкту.
“Будь-яка людина може прийти й написати нову статтю. Якщо не знаєте тему – тренери допоможуть і запропонують варіанти. Спочатку буде тренінг-лекція про правила “Вікіпедії”, а потім спільне написання статей із допомогою досвідчених вікіпедистів”, – анонсував Сергій Петров.
У Харкові “Вікімарафон-2026” відбудеться 24 січня. Учасники зможуть не лише створити власну статтю, а й долучитися до спільноти, яка формує український простір знань навіть у час війни.
