Суди Харківської області за останній тиждень ухвалили одразу кілька вироків у резонансних кримінальних провадженнях – від державної зради та колаборації до незаконного поводження зі зброєю. Кожна справа демонструє різний вимір злочинів, що стали можливими під час війни.
Передавав дані про ЗСУ та втік до росіян
Найбільш показовим став вирок військовослужбовцю, який під час служби перейшов на бік агресора. У 2022 році чоловік був завербований російською спецслужбою і, перебуваючи на передовій у Харківській області, передавав куратору розвіддані через зашифрований Telegram-чат.
- місця дислокації українських підрозділів;
- персональні дані учасників АТО та бійців націоналістичних батальйонів;
- інформацію щодо мінування територій;
- дані про позиції російських військ, отримані через бойову систему управління.
29 липня 2022 року він самовільно залишив службу, забрав зброю і боєприпаси та перейшов лінію фронту в районі Великих Проходів. Перехід був організований його російським куратором – фактично йому забезпечили “зелений коридор”. Відтоді обвинувачений перебуває в Росії.
Суд визнав його винним у державній зраді та засудив до 15 років позбавлення волі.
Напад із гранатою після алкогольного сп’яніння
Інший випадок – про незаконно придбану бойову гранату Ф-1, яка врешті вибухнула просто в квартирі. Чоловік зберігав вибухівку вдома без жодних дозволів. 31 серпня 2025 року, перебуваючи напідпитку, він вчинив напад на жінку: схопив її за горло, а в іншій руці тримав гранату з вирваною чекою.
Обвинувачений погрожував убити її, направляючи вибухівку в обличчя та намагаючись засунути під одяг потерпілої. Жінка сприйняла дії як реальну загрозу життю. У момент боротьби граната здетонувала, і чоловік отримав осколкові поранення.
За цей злочин суд призначив йому 3 роки 8 місяців ув’язнення.
Працював у провайдера та транслював російську пропаганду
Третій вирок стосується мешканця Куп’янська, який після окупації міста у 2022 році залишився працювати в місцевому провайдері «МОЙ ПРОВАЙДЕР». Він організовував ретрансляцію виключно російських телеканалів, що містили пропаганду та антиукраїнські наративи.
Обвинувачений у змові з іншими співробітниками використовував інфраструктуру компанії для підтримки цього мовлення та давав вказівки інженерам щодо забезпечення трансляції. При цьому він визнав провину, пояснив дії тиском з боку окупантів і складним фінансовим становищем – мав утримувати велику родину. Також встановлено, що під час деокупації він допомагав українським військовим, передаючи інформацію про ворога.
За колабораційну діяльність суд призначив йому 6 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Усі ці вироки – показовий зріз правопорушень, що з’явилися в умовах війни, та відповідальності, яку держава застосовує до кожного, хто працює проти України або становить загрозу для громадян.
