Стрічка “Фучжоу” режисера Михайла Іллєнка давно посіла особливе місце серед українських фільмів, які поєднують фольклор, містику й іронічну гру з жанрами. Вперше показана у 1993 році на кіностудії імені Олександра Довженка, вона досі залишається актуальною для нового покоління глядачів.
Цей фільм захоплює з перших хвилин – потужний вітер переносить молодого Ореста, сина емігранта, з далекої Америки назад до рідного українського села, де його чекають неймовірні пригоди й розлука з коханою. Головний герой опиняється у світі, де переплелися легенди, сни, анекдоти та реальність початку ХХ століття. Глядач разом із персонажами мандрує не лише по українських селах, а й на узбережжя Флориди чи у містичний Бермудський трикутник.
Особливість “Фучжоу” – це розділення на дві частини. Перша, “українська”, вражає яскравим фольклорним забарвленням і фантастичними елементами. Друга, “американська”, дотепно пародіює вестерни, додаючи легкості й гумору. Атмосфера магічного реалізму змушує забути, де проходить межа між сном і дійсністю, а яскраві візуальні рішення підкреслюють унікальність фільму.
Творці та акторський склад
За операторську роботу відповідав Богдан Вержбицький. У фільмі знімалися:
- Тарас Денисенко
- Іванна Іллєнко
- Валентин Троцюк
- Богдан Ступка
- Дар’я Рашеєва
- Наталя Розкокоха
- Богдан Бенюк
- Галина Сулима
- Олексій Горбунов
Цікаві подробиці про створення
Михайло Іллєнко задумав “Фучжоу” ще у 1970-х, але лише через понад 20 років реалізував свій проєкт – радянська цензура довго не давала фільму побачити світ. Для стрічки режисер зняв дві версії: кінотеатральну (88 хвилин) і розширену двосерійну (125 хвилин).
У головній жіночій ролі знялася дочка Іллєнка, балерина Іванна Іллєнко, яка здобула за цей дебют ґран-прі на фестивалі “Стожари-1995”. А всі складні декорації, наприклад, хату, що плавала у воді, спеціально побудували та затопили у басейні павільйону кіностудії Довженка.
Визнання та нагороди
- 1993 – диплом журі МКФ “Золотий орел” (Тбілісі, Грузія)
- 1994 – медіапремія КФ “Сузір’я” (Москва)
- 1995 – ґран-прі “Стожари” (Київ) за найкращий дебют (Іванна Іллєнко)
- 1995 – приз за найкращу чоловічу роль другого плану (Богдан Ступка) та найкращу жіночу роль серед непрофесійних виконавців (Наталя Розкокоха)
- 1999 – диплом за режисуру МКФ авторського кіно в Белграді
Погляд критиків
Кінокритики, серед яких Дмитро Десятерик, відзначають, що Іллєнко майстерно поєднав містичну атмосферу з українською екзотикою, а його роботу можна вважати символічним прощанням із поетичною школою радянського кіно. “Фучжоу” не втратило актуальності й сьогодні, порушуючи теми пошуку ідентичності, боротьби за правду та випадковості, що змінюють життя.
Цей фільм – справжня подорож у світ фантазії, міфів та незламної української душі.
