Правоохоронці встановили особи двох бойовиків, які під час окупації Вовчанська Харківської області виконували функції наглядачів у незаконній катівні, облаштованій на території місцевого агрегатного заводу. Їм загрожує до 12 років ув’язнення за скоєння воєнних злочинів.
Катівня на заводі: нові імена виявлено
За даними Головного управління Національної поліції в Харківській області, встановлено двох осіб — 1991 і 1993 років народження — які входили до складу незаконних збройних формувань так званих «л/днр» у складі збройних сил рф. У період окупації Вовчанська вони виконували обов’язки тюремників у катівні, яку загарбники влаштували на території Вовчанського агрегатного заводу.
У спеціально переобладнаних приміщеннях окупанти незаконно утримували мирних мешканців, що підтримували українську державу. Полонених катували струмом, били, психологічно тиснули, позбавляли їжі та змушували працювати на окупантів.
Як проходило розслідування
Розслідування проводили:
- Оперативники Департаменту карного розшуку,
- Слідчі Головного слідчого управління,
- За участі Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
Під час слідчих дій вдалося встановити причетність двох осіб до безпосереднього контролю за утриманими українцями. Вони слідкували за кожним кроком полонених, забезпечували їхню ізоляцію та примушували виконувати фізичні роботи в інтересах агресора.
Юридична оцінка дій зловмисників
Дії обох фігурантів кваліфіковано за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, скоєне групою осіб. Наразі їм повідомлено про підозру. Процесуальне керівництво справою здійснює Офіс Генерального прокурора.
У разі доведення вини, зловмисникам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.
Контекст: масштаби насильства в окупованому Вовчанську
Під час російської окупації у Вовчанську діяло щонайменше два місця, де утримували українців — у будівлі поліції та на території агрегатного заводу. Загальна кількість утримуваних могла сягати до 300 осіб одночасно. Полонені часто перебували у нелюдських умовах протягом місяців.
За свідченнями постраждалих, тортури були системними: електрошок, побиття, позбавлення води й їжі. Всі ці дії мали на меті «вибивання» вигідних окупантам свідчень або залякування місцевого населення.
Викриття нових учасників злочинів — важливий крок у встановленні справедливості для жертв і притягненні воєнних злочинців до відповідальності.
