Ринок стрімко змінюється. Нинішній сезон на Харківщині дивує аналітиків протилежними тенденціями. Попри регулярну загрозу ударів російських безпілотників, дефіцит сезонних працівників та складні кліматичні умови, місцеві фермери спромоглися зібрати солідний обсяг полуниці. Саме цей чинник спричинив різке падіння її вартості майже на п’яту частину. Паралельно у господарствах області стартувала заготівля стиглої малини.
Адаптацію локального агробізнесу до жорстких прифронтових реалій детально проаналізував Дмитро Шиян. Своїми висновками доктор економічних наук та професор поділився в ефірі Українського Радіо Харкова.
Ринкові коливання вартості полуниці та малини
Головною причиною здешевлення базового літнього продукту став профіцит пропозиції. Науковець констатує цей факт.
“Це така, можна сказати, головна ягода нашого регіону. Я хочу сказати, що в цьому році, незважаючи на те, що були публікації про те, ніби вона вимерзає і таке інше, в цілому ціна виявилася приблизно на 20% нижчою, ніж була минулого року”, – підкреслює Шиян.
Нинішні низькі цінники протримаються недовго. За прогнозом експерта, орієнтовно за тиждень полуниця почне поступово дорожчати.
Паралельно з цим аграрії розпочали масовий збір малини. Її поточні обсяги навряд чи поступатимуться тогорічним показникам. Зважаючи на фінансову взаємозалежність цих культур та актуальні інфляційні процеси, стартова ціна малини теж може виявитися трохи меншою за торішню.
Кліматичні проблеми та нерівномірний збір черешні
Цьогорічна ситуація з кісточковими культурами в регіоні виглядає вкрай строкато. Спочатку торговельні майданчики наповнювала виключно закордонна продукція. Проте згодом роздрібний ринок завоював вітчизняний товар із південних, західних областей та Лозівської громади.
“Я поспілкувався з людьми, які займаються цією діяльністю, вони сказали, що, в принципі, ціна непогана у порівнянні з минулим роком. Тут треба враховувати інфляцію. В цьому році все ж таки мы маємо урожай, хоча черешня, наприклад, далеко не в усіх, бо пік цвітіння черешні припав на похолодання. Заморозків начебто не було, або вони були на рівні 1-2 градусів — бджоли за такої температури не літають і не запилюють. Відповідно, ми можемо мати значно менший урожай від самого початку”, – зазначає Дмитро Шаян.
Перспективи дозрівання баштанних культур
Кінцевий обсяг зібраних динь та кавунів повністю залежатиме від погодного фактора наприкінці літа. На цьому наголошує фахівець.
“Я бачу їх на полях, непогано вони починають цвісти, можемо очікувати, що цей рік буде непоганим по динях і кавунах, але це буде залежати від того, яка буде в кінці липня на початку серпня температура, тому що вони люблять тепло, і бажано вологість”, – ділиться спостереженнями професор.
Вплив ворожих БПЛА на логістичні ланцюжки
Зараз окупанти не мають технічної змоги тотально контролювати магістралі на відстані понад 100 кілометрів. Робоча зона небезпеки для сільгоспвиробників фіксується за 20-30 кілометрів від лінії зіткнення.
“Поки що ми бачили повідомлення, що були удари дронів по харківські окружній дорозі, але не можна сказати, що це має масовий характер і критично впливає на ринок ягід. Ті, хто там перебувають, можуть зазнавати втрат, тому що для них більш ризиковано виїжджати на окремі траси, але для ринку загалом це не принципово”, – зазначає науковець.
Стабільність споживчого попиту та купівельна спроможність
Жителі Харківської області не відмовляються від літнього раціону. Попит залишається стабільним.
“По-перше, люди все ж таки звикли, навіть пенсіонери купують бодай невеличку кількість ягід. Було невелике підвищення пенсій, а також зарплат бюджетникам. Трохи зростають зарплати, як свідчать дані комітету статистики. Я можу зробити простий висновок, що люди на свою зарплату цього року можуть придбати більше ягід, ніж минулого року”, – підсумовує Дмитро Шиян.
Економічна рентабельність та кадрова криза в ягідництві
Великі рослинницькі холдинги регіону традиційно ігнорують цей сегмент. Вони зосереджені на вирощуванні стратегічних кукурудзи, соняшнику та пшениці. Виробництво ягід залишається нішею для представників малого бізнесу.
“Тут є два важливі моменти. По-перше, будь-яка ягода — це ризик, тому що весняні заморозки, які трапляються щороку, можуть суттєво вплинути на врожай. Ці ризики для різних ягід можуть як накладатися, так і ні”, – пояснює Дмитро Шиян.
По-друге, якщо правильно дотримуватися технології, ягода може давати з гектара на порядок більше прибутку, ніж умовно пшениця. Але це дуже трудомістка культура, яка потребує чіткої організації. Передусім сьогодні є гострий дефіцит людей, адже на зборі ягід велика кількість ручної праці. І головне питання — де зараз знайти працівників, коли величезна кількість людей виїхала з Харківської області.
