Точні науки провокують серйозні суперечки в освітньому середовищі країни. Ідея повністю прибрати математичну дисципліну з переліку обов’язкових іспитів збурила наукову спільноту, через що посадовці змушені шукати інші компромісні рішення. Попри численні публічні заклики послабити вимоги для майбутніх студентів, цей предмет досі залишається безальтернативним для всіх абітурієнтів.
Водночас влада розглядає можливість впровадження гнучкіших інструментів оцінювання знань. Це дозволить суттєво знизити психологічний тиск на одинадцятикласників під час тестування.
Компромісний варіант від президентського фонду
Альтернативну модель оцінювання озвучила Ольга Будник, яка представляє Фонд президента України з підтримки освіти, науки та спорту. За її словами, наразі розглядають легальний механізм перездачі математичного блоку для випускників, які провалили першу спробу. Головна мета полягає не у відмові від контролю знань, а у створенні додаткового шансу для молоді.
Держава має демонструвати партнерське ставлення до одинадцятикласників. Такий крок, на переконання Будник, зменшить рівень стресу та допоможе випускникам почуватися впевненіше.
«Я насправді вважаю, що математика потрібна. Я думаю, що максимум діалог в суспільстві може бути довкола окремих спеціальностей, наприклад, в сфері мистецької освіти. Але загалом насправді це точно не шкодить», – зазначила Ольга Будник.
Посадовиця впевнена, що вивчення математичних дисциплін формує загальний освітній рівень людини. Проте певні творчі спеціальності цілком можуть стати винятком після тривалих суспільних дискусій.
Законодавчі ініціативи щодо переформатування іспитів
Тим часом у стінах Верховної Ради вже зареєстрували новий законопроєкт, який пропонує докорінно змінити архітектуру НМТ з 2027 року. Цей документ передбачає радикальне скорочення обов’язкових предметів лише до двох позицій — історії України та української мови. Профільну ініціативу презентувала народна депутатка Юлія Гришина.
Вона очолює відповідний підкомітет з питань вищої освіти у профільному парламентському комітеті. Якщо депутати підтримають зміни, точні науки стануть предметом за вибором самого вступника під конкретну спеціальність.
Поки триває обговорення цієї ініціативи у комітетах, чинні правила вступу залишаються незмінними. Математичний блок є обов’язковим для всіх.
Альтернативний погляд із прифронтового регіону
Харківська влада теж активно долучилася до обговорення майбутнього національного мультипредметного тесту. Міський голова Ігор Терехов відвідав одну з підземних шкіл міста після завершення іспитів, щоб особисто почути відгуки випускників.
Більшість підлітків підтвердили, що саме точні науки виявилися для них найскладнішим випробуванням. Мер підтримав збереження дисципліни.
«Особисто я категорично проти скасування цієї дисципліни як обов’язкової, адже саме точні науки формують логіку, структурність мислення та фундаментальний базис, без якого буде неможливо відбудувати країну», – наголосив Ігор Терехов.
Разом із цим очільник міста закликав негайно реформувати організаційні процеси тестування. Він вважає неприпустимим складання чотирьох важких предметів протягом одного дня, особливо в умовах щоденних обстрілів прифронтової зони. Терехов пропонує розділити сесію на два дні та розробити особливі пільгові умови вступу для дітей з небезпечних територій.
Ще однією важливою вимогою харківського мера є повернення практики врахування середнього балу шкільного атестата. На його думку, повне ігнорування результатів тривалого навчання у школі знецінює працю дітей і спонукає випускників масово виїжджати за кордон.
Загального консенсусу щодо цілковитого виключення математичної складової з переліку обов’язкових предметів в Україні досі немає. Народні обранці, урядовці та керівники на місцях продовжують шукати баланс, який дозволить зберегти якісні стандарти освіти та забезпечити справедливість для кожного українського абітурієнта.
