Законодавча ініціатива вже перебуває на розгляді у Верховній Раді.
Новий формат національного мультипредметного тесту (НМТ) пропонують запровадити в Україні з 2027 року. Поданий законопроєкт передбачає суттєве скорочення переліку обов’язкових предметів для випускників. У разі ухвалення документа абітурієнти обов’язково складатимуть лише історію України та українську мову. Математику планують перевести до статусу дисципліни за вибором. Це викликало палкі дискусії. Авторкою цієї резонансної ініціативи виступила Юлія Гришина, яка очолює профільний підкомітет з питань вищої освіти парламентського комітету.
Поки що документ проходить перші етапи погодження. Народні депутати та представники профільних освітніх структур мають детально обговорити текст перед фінальним голосуванням. Зараз навколо майбутнього іспиту сформувалися два абсолютно протилежні погляди. Ініціатори змін прагнуть спростити умови вступу, щоб максимально втримати українську молодь у вітчизняних університетах. Натомість опоненти застерігають від катастрофічного браку технічних кадрів. Держава вже відчуває дефіцит інженерів.
Запропонована законопроєктом формула «2+1» кардинально змінює підхід до фінального оцінювання знань випускників шкіл. Обов’язковими для всіх залишаться два предмети, а третій абітурієнти обиратимуть самостійно, зважаючи на власні плани. Для профільних технічних напрямків точні науки залишаться базовою вимогою. Проте загальний обов’язковий статус математика втратить.
Чому виникла ідея відмовитися від обов’язкового тестування
Юлія Гришина впевнена, що примусове оцінювання точних наук не здатне вирішити глобальну проблему залучення абітурієнтів на інженерні та технологічні напрямки. На її думку, такі заходи лише створюють додаткові штучні бар’єри під час вступу.
«Для держави стратегічно важливо підтримувати технічні та інженерні спеціальності, проте введення обов’язку складати іспит з математики на всі спеціальності проблему не вирішує, а лише ускладнює. Потрібні комплексні мотиваційні механізми: коефіцієнти до конкурсного бала, підвищені стипендії, гранти, стажування та збільшення держзамовлення», – заявила Гришина.
Замість примусу народна депутатка пропонує Міністерству освіти і науки розробити дієві фінансові та кар’єрні стимули для молоді. Саме комплексні заохочення мають стати головним інструментом популяризації перспективних STEM-напрямків серед майбутніх студентів.
Серед запропонованих механізмів:
- збільшення ваги результатів з математики під час вступу через спеціальні коефіцієнти;
- підвищені академічні стипендії для студентів технічних та інженерних спеціальностей;
- розширення програм стажування з можливістю працевлаштування вже на 3-4 курсах;
- збільшення державного замовлення на технічні спеціальності;
- надання додаткових грантів на навчання.
Гришина переконана, що така продумана державна політика виявиться набагато ефективнішою за тотальне тестування. Вона допоможе реально зацікавити школярів.
Гостра критика реформи з боку ринку та вишів
Протиположної думки дотримуються представники провідних технічних університетів, роботодавці та експерти-освітяни, які висловили серйозне занепокоєння через можливі наслідки реформи. Вони наголошують на критичному дефіциті кваліфікованих фахівців у сфері енергетики, виробництва, ІТ та промисловості.
Потреба в інженерах стрімко зростатиме після війни, коли розпочнеться повномасштабна відбудова всієї країни. Фахівці побоюються, що виключення математики з обов’язкового переліку НМТ повністю знівелює інтерес старшокласників до вивчення точних наук. Це суттєво послабить логічне мислення молоді. Крім того, саме якісна STEM-освіта вважається головним рушієм сучасної світової економіки.
Представники вищої школи вказують, що корінь проблеми криється в незадовільній якості викладання предмета у закладах середньої освіти, а не в самому тестуванні. Керівники вишів закликають реформувати шкільні уроки.
Зокрема, ректор Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського Михайло Згуровський раніше неодноразово заявляв про необхідність збільшення кількості студентів інженерних спеціальностей та розвитку STEM-освіти в Україні. Він вважає інженерів ключовим елементом відновлення інфраструктури.
Схожі тривожні сигнали посилає і Федерація роботодавців України. Представники бізнесу констатують, що оборонний сектор, енергетика та високотехнологічне будівництво вже зараз гостро потребують людей із сильною математичною базою.
«Освіта повинна реагувати не лише на поточні запити вступників, а й на майбутні потреби економіки. Якщо країна говорить про відбудову, розвиток виробництва та технологій, попит на інженерів лише зростатиме», – зазначають прихильники збереження математики серед обов’язкових предметів НМТ.
Держава має створювати умови для поглибленого вивчення точних дисциплін, а не спрощувати умови фінального оцінювання на догоду кон’юнктурі. Вимоги послаблювати не можна.
